Збірна України з хокею із шайбою — Вікіпедія

Збірна України з хокею із шайбою
Прізвисько	жовто-сині
Федерація	Федерація хокею України
Начальник команди	Олександр Буткевич
Головний тренер	Дмитро Христич
Асистенти	Олег Шафаренко; Тімур Чермашенцев; Олег Задоєнко
Капітан	Ігор Мережко
Найбільше виступів	Василь Бобровников (182)
Найкращий бомбардир	Віталій Литвиненко (43)
Найбільше очок	Віталій Литвиненко (105)
Поточний рейтинг ІІХФ	27
Найвищий рейтинг ІІХФ	11 (уперше у 2003)
Найнижчий рейтинг ІІХФ	27 (уперше у 2021)
Кольори команди
Форма
Перша міжнародна гра
	Казахстан 5 - 1 Україна ; (Санкт-Петербург, Росія; 14 квітня 1992)
Найбільша перемога
	Україна 37 - 2 Бельгія ; (Блед, Словенія; 13 березня 1993)
Найбільша поразка
	Фінляндія 9 - 0 Україна ; (Гельсінкі, Фінляндія; 3 травня 2003)
Чемпіонати світу
Виступів	27 (дебют у 1993)
Найвище досягнення	9-ті (2002)
Олімпійські ігри
Виступів на Олімпіадах	1 (дебют у 2002)
Міжнародна статистика (В-П-Н)
	156–163–27

Збірна України з хокею із шайбою — національна чоловіча команда України, яка представляє країну на міжнародних змаганнях з хокею. Функціонування команди забезпечує Федерація хокею України (ФХУ). За результатами червня 2021 року команда посідає 27-е місце у світовому рейтингу хокейних збірних. З 2008 року виступає в Дивізіоні I чемпіонату світу (другий за ієрархією дивізіон світового хокею).

Історія[ред. | ред. код]

Протягом 1952—1991 року українські хокеїсти, які мешкали в УРСР, на міжнародній арені виступали у складі збірної команди СРСР. Українські гравці-емігранти та гравці українського походження виступали в різних чемпіонатах по всьому світу, зокрема в НХЛ (зокрема, Вейн Грецкі, Террі (Тарас) Савчук та інші). Процес виокремлення українського хокею зі структури хокею радянського розпочався після проголошення незалежності України 1991 року.

Першу неофіційну зустріч новостворена збірна України провела на товариському турнірі в Санкт-Петербурзі 14 квітня 1992 року проти збірної Казахстану. Перша офіційна зустріч — проти того ж супротивника, відбулася 6 листопада 1992 року у Мінську, в рамках кваліфікаційного раунду до чемпіонату світу в Дивізіоні «C». Цій події передувало створення Федерації хокею України та її входження до структури Міжнародної федерації хокею із шайбою (ІІХФ), яке відбулося 6 травня 1992.

За перших років свого існування, збірна України з хокею змагалася у Дивізіоні «C» чемпіонату світу, який займав третє місце в ієрархії міжнародних хокейних турнірів. Прорив команди до еліти світового хокею відбувся в сезоні 1997—1998, коли українці спочатку перемогли в турнірі Дивізіону «C» і перейшли до другого за ієрархією Дивізіону «B», і вже за рік, зайняли перше місце й в цьому Дивізіоні, забезпечивши, таким чином, собі місце серед учасників топ-дивізіону.

Впродовж 9 років поспіль збірна України залишалася учасником елітного Дивізіону чемпіонату світу, втративши місце у світовій хокейній еліті лише за результатами чемпіонату світу 2007 року. Найвище досягнення української збірної за час участі у чемпіонатах світу — 9 місце на чемпіонаті світу 2002 року.

За всю свою історію, команда лише одного разу змогла подолати кваліфікаційний раунд для участі у хокейному турнірі Зимових Олімпійських ігор. Це сталося при відборі до участі в Зимових Олімпійських іграх 2002 року. Безпосередньо на Олімпіаді у Солт-Лейк-Сіті українці розпочали свої виступи у групі «B» попереднього групового турніру, по ходу якого здобули перемоги над збірними Швейцарії та Франції, а також мінімально програли 0–1 збірній Білорусі. Саме ця поразка виявилася фатальною — за результатами виступів обидві команди мали однакову кількість очок, але, відповідно до регламенту змагання, єдину путівку до основного олімпійського турніру завдяки перемозі в очному двобої отримали білоруси. Виступ на Олімпіаді збірна України завершила нищівною поразкою з рахунком 2–9 від збірної Латвії у грі за 9 місце та мусила задовольнитися підсумковим 10-м місцем олімпійського хокейного турніру.

Виступи на Олімпійських іграх[ред. | ред. код]

1994 — не пройшла кваліфікацію
1998 — не пройшла кваліфікацію
2002 — 10-те місце
2006 — не пройшла кваліфікацію
2010 — не пройшла кваліфікацію
2014 — не пройшла кваліфікацію
2018 — не пройшла кваліфікацію
2022 — не пройшла кваліфікацію

Виступи на чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Докладніше: Чемпіонат світу з хокею із шайбою

1993 — 18-е місце (2-е в дивізіоні «C»)
1994 — 23-є місце (3-є в дивізіоні «C»)
1995 — 23-є місце (3-є в дивізіоні «C»)
1996 — 22-е місце (2-е в дивізіоні «C»)
1997 — 21-е місце (переможці дивізіону «C»)
1998 — 17-е місце (переможці дивізіону «B»)
1999 — 14-е місце
2000 — 14-е місце
2001 — 10-е місце
2002 — 9-е місце
2003 — 12-е місце
2004 — 14-е місце
2005 — 11-е місце
2006 — 12-е місце
2007 — 16-е місце
2008 — 19-е місце (3-є в дивізіоні I)
2009 — 20-е місце (4-е у дивізіоні I)
2010 — 19-е місце (3-є у дивізіоні I)
2011 — 21-е місце (5-е у дивізіоні I)
2012 — 22-е місце (6-е у дивізіоні IA)
2013 — 23-е місце (1-е у дивізіоні IB)
2014 — 20-е місце (4-е у дивізіоні IA)
2015 — 22-е місце (6-е у дивізіоні IA)
2016 — 23-е місце (1-е у дивізіоні IB)
2017 — 22-е місце (6-е у дивізіоні IA)
2018 — 26-е місце (4-е у дивізіоні IB)
2019 — 27-е місце (5-е у дивізіоні IB, найгірший результат в історії)
2022 — 24-е місце (3-є місце Дивізіон IB)
2023 — 24-е місце (2-е місце Дивізіон IB)

Товариські турніри[ред. | ред. код]

Переможець Кубка Спартака (1999)^[1]

Всі тренери збірної[ред. | ред. код]

Олександр Фадєєв (1993—1994)
Анатолій Богданов (1994—2003)
Олександр Сеуканд (25.07.2003–2007)^[2]
Володимир Голубович (28.08.2007–2008)^[3]
Олександр Сеуканд (2009)
Михайло Захаров (02.10.2009–2010)^[4]
Дейв Льюїс (05.11.2010–04.2011)^[5]
Анатолій Хоменко (01.11.2011–21.04.2012)^[6]
Олександр Куликов (2012—2013)
Андрій Назаров (20.08.2013 — 31.07.2014)^[7]
Олександр Годинюк (05.09.2014–2015)^[8]
Олександр Савицький (04.08.2015–2018)^[9]
Андрій Срюбко (13.11.2018—2019)^[10]
Сергій Вітер (2019—2020)
Вадим Шахрайчук (2021—2023)
Дмитро Христич (2023—)

Склад команди[ред. | ред. код]

Станом на 9 травня 2021

Воротарі
#	Гравець	Хват	Зріст	Вага	Дата народження	Команда
	Богдан Дяченко	Л	184 см	79 кг	6 жовтня 1998	Донбас Донецьк
	Дмитро Кубрицький	П	183 см	83 кг	20 липня 2002	Сокіл Київ
	Олег Петров	Л	176 см	85 кг	20 березня 1993	Дніпро Херсон

Захисники
#	Гравець	Хват	Зріст	Вага	Дата народження	Команда
	Олександр Александров	Л	176 см	73 кг	22 квітня 1997	Кременчук
	Володимир Алексюк	П	182 см	87 кг	22 червня 1987	Кременчук
	Артур Чолач	Л	189 см	91 кг	6 червня 2003	Сокіл Київ
	Артем Гребеник	Л	181 см	76 кг	4 червня 2002	Білий Барс Біла Церква
	Денис Матусевич	П	188 см	79 кг	27 жовтня 2001	Дніпро Херсон
	Євген Ратушний	Л	182 см	67 кг	19 травня 2001	Сокіл Київ
	Іван Сисак	Л	177 см	75 кг	20 серпня 2001	Сокіл Київ
	Всеволод Толстушко	Л	178 см	85 кг	31 травня 1993	Кременчук

Нападники
#	Гравець	Хват	Зріст	Вага	Дата народження	Команда
	Сергій Бабінець	Л	184 см	80 кг	5 вересня 1987	Маріуполь
	Роман Благий	П	189 см	78 кг	25 жовтня 1987	Маріуполь
	Дмитро Даниленко	Л	176 см	75 кг	10 квітня 2000	Донбас Донецьк
	Андрій Деніскін	Л	195 см	100 кг	14 липня 1998	Кременчук
	Гліб Кривошапкін	Л	179 см	75 кг	10 травня 2000	Краматорськ
	Вадим Мазур	Л	175 см	78 кг	17 лютого 1998	Маріуполь
	Андрій Міхнов	Л	200 см	97 кг	26 листопада 1983	Сокіл Київ
	Дмитро Німенко	Л	180 см	86 кг	1 травня 1988	Сокіл Київ
	Максим Разумов	Л	177 см	79 кг	2 червня 1999	Донбас Донецьк
	Іван Савченко	П	190 см	100 кг	19 березня 1993	Кременчук
	Богдан Ступак	Л	175 см	70 кг	22 серпня 1999	Сокіл Київ
	Артем Целогородцев	Л	184 см	76 кг	9 листопада 2001	Дніпро Херсон
	Святослав Тимченко	Л	185 см	73 кг	6 вересня 2001	Дніпро Херсон

Тренерсько-адміністративний штаб

Дмитро Христич — головний тренер

Статистика гравців[ред. | ред. код]

Статистика станом на 10 квітня 2010

№	Гравець	Матчі
Кількість матчів
1.	Василь Бобровников	182
2.	Віталій Литвиненко	154
3.	Роман Сальников	150
4.	Юрій Гунько	148
5.	Валентин Олецький	142
6.	Олександр Матвійчук	124
7.	Сергій Климентьєв	108

Примітка. Гравці, виділені жирним шрифтом, продовжують виступи.

Статистика тренерів[ред. | ред. код]

Статистика станом на 10 квітня 2010

№	Тренер	Матчі
Кількість матчів
1.	Олександр Фадєєв
2.	Анатолій Богданов
3.	Олександр Сеуканд
4.	Володимир Голубович
5.	Михайло Захаров
6.	Дейв Льюїс
7.	Анатолій Хоменко	6 (5—1)