Зворотна вода — Вікіпедія

Зворотна вода (англ. reclaimed water, recycled water) — вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки.

Основні види зворотних вод є:

• стічні: господарсько-побутові, промислові (включаючи виробничі, теплообмінні, шахтні, кар'єрні та ін.), виробничопобутові (в населених пунктах — міські), з рибогосподарських ставків, від тваринництва;
• дренажні води;
• скидні води.

Для зворотних вод визначається її токсичність — властивість викликати патологічні зміни або загибель організмів, що зумовлено присутністю у ній токсичних речовин. Токсичність води встановлюється методом біотестування. У залежності від її величини визначається гранично допустимий скид — показник максимальної маси речовини у зворотних водах, що повертається у поверхневі та морські води.

Джерела[ред. | ред. код]

• Петровська М. А. Гідроекологічний словник [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Мирослава Андріївна Петровська ; за ред. проф. І. П. Ковальчука. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 140 с
• Коморін В. М., Сапко О. Ю. Нормування антропогенного навантаження на природне середовище (водне середовище): Конспект лекцій. [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] − Одеса: Екологія, 2015. − 95 с.

Це незавершена стаття з технології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.