Звєрєв Сергій Афанасійович — Вікіпедія

Звєрєв Сергій Афанасійович
Народився	8 липня 1900; Q11064787?, Сунтарський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Помер	7 березня 1973 (72 роки)
Нагороди	;
	; ; ;

Сергій Афанасович Звєрєв (25 червня (6 липня) 1900 — 7 березня 1973) — якутський народний співак та сказитель Олонхо. Член Союзу письменників СРСР (1939), Заслужений працівник культури РРФСР і Якутської АРСР^[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Сергій Афанасійович Звєрєв — Кыыл Уола народився 25 червня (6 липня) 1900 року^[2] (за іншими відомостями 19 серпня 1891 року)^[1] в Тюбятському наслезі Сунтарського улусу Якутської області. Більше 20 років наймитував. Потім працював шахтарем на Бодайбинських золотих копальнях, столяром на Кемпендяйському солеварному заводі. Вступив у колгосп, був головою колгоспу. У 1940-1945 роках — артист Нюрбинського колгоспного театру.

Творчість[ред. | ред. код]

Якустким народним епічним мистецтвом Олонхо Сергій Звєрєв захопився ще в дитинстві. Його дід Антон Дьапта і Афанасій Антонов — Кыыл Охонооһой були відомими олонхосутами^[3].

У своїх творах Звєрєв оспівував природу, життя та побут якутського народу^[2]. У роки Другої світової війни створив ряд патріотичних пісень, сповнені вірою у перемогу («Барааччы ырыата», «Аіа алгыЇа», «Эбэ алгыhа», «Кыайыахпыт», «Уотунан тыыммыт уоттан умсуо»)^[3]. Після війни створив твори «Улуу Москуба туһунан тойук» («Сказання про велику Москву»), «Гребля мегинців» та інші. Поема Звєрєва, присвячена Москві, була перекладена на російську мову і була високо оцінена в газеті «Правда» в дні святкування 800-річчя міста. У 1947 році Звєрєв був запрошений до Якутського державного музично-драматичного театру в якості консультанта при постановці першої якутської героїко-епічної опери «Ньюргун Боотур». У співавторстві з Р. Васильєвим він написав велику поему «Айхал эйиэхэ аар тайҕа» («Слава тобі, сива тайга»), присвячену зародженню алмазної промисловості в Якутії. У 1953 році опублікований збірник творів Сергія Звєрєва «Мин сүрэҕим» («Моє серце»)^[1].

Сергій Звєрєв є одним з основоположників якутської танцювальної культури. Він створив понад 30 танців: «Алгыс», «Ситим», «Сэлбэрээскэ», «Хотой», «Кымыс Ўрдэ» та інші. У 1959 році поставив оперу-балет «СуоЇалдьыйа Толбонноох». Найбільш відомим його танцювальним твором є танець «ОЇуордар» («Візерунки»), неодноразово демонструвався на сценах Москви і інших міст. Танці Сергія Звєрєва засновані на якутській національній культурі^[3].

Родина[ред. | ред. код]

У Сергія Афанасійовича Звєрєва 14 дітей від двох шлюбів^[3].

Твори[ред. | ред. код]

Мин сүрэҕим. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1953. — 60 с.
Айхал эйиэхэ, аар тайҕа / С. А. Зверев, Г. М. Васильев. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1958. — 48 с.
Икки үйэ. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1964. — 103 с.
Аман өс. — Дьокуускай: Кинигэ изд-вота, 1971. — 294 с.
Күрүлэс күргүөм күннэргэ: Культура дьиэлэригзр, фольклорнай коллективтарга көмө / Хомуйда В. В. Илларионов, Л. Ф. Рожина. — Бэрдьигэстээх, 1992. — 39 с.
Улуу Москуба туһунан тойук: Поэма / Хомуйан оҥордо Д. С. Зверев. Худож. Н. Игнатьев. — Дьокуускай, 1999. — 74 с.
Алгыс: Якут. танцы, / Сост. А. Г. Лукина, М. З. Сивцева, Р. П. Макарова. — Якутск: Нац. кн. изд-во РС (Я), 1992. — 150 с.
Сказание о великой Москве. — Якутск: Кн. изд-во, 1947. — 16 с.
Сказание о великой Москве: С компакт-диском «Музыкальный фольклор народа саха» по произведениям, мелодией и в исполнении С. А. Зверева. — Смоленск, 1999. — 111 с. — Якут., рус., англ., нем., франц.
Сказание о великой Москве: Поэма / Пер. А. Лаврин; Худож. В. Игнатьев; Авт текстов и сост. Д. Зверев. — Якутск, 1999. — 66 с.; То же: / Пер. на звен. Д. Кривошапкин. — 86 с.; / Пер. на англ. А. Скрябин. — 58 с.; / Пер. на нем. С. Новгородова. — 62 с.; / Пер. на франц. Л.Сабарайкина. 58 с.

Література[ред. | ред. код]

Айыылартан айдарыылаах: С. А. Зверев-Кыыл Уолун туһунан ахтыылар / Хомуйан оҥордо В. В. Илларионов. — Дьокуускай, Бичик, 2000. — 188 с.
Бугаев Н. И., Зверев Д. С. К вопросу о национальной специфике якутского поэтического творчества: На примере произведений С. А. Зверева-Кыыл Уола / Ин-т гуманитарных исследований РС (Я). — Якутск, 1999. — 33 с.
Зверев Д. С. Алгыс түстэниитэ: («Аҕам туһунан аман өс» кинигэ салгыыта). — Дьокуускай: Смоленскайдааҕы полиграф. комбинат, 1999. — 292 с.
Зверев Д. С. Аҕам туһунач аман өс: Ахтыылар, санаалар, этиилэр, анабыл хоһооннор, төрүччү, кэс тыл, ыйынньык. — Дьокуускай, 1995. — 173 с.
Илларионов В. В. Сергей Зверев — түһүлгэ тойуксута. — Сунтаар, 1992. — 14 с.
Макарова Р. П. Алааһым ахтылҕаннаах үҥкүүлэрэ: С. А. Зверев-Кыыл Уолун үҥкүүлэрин саҥардан туруоруу. — Дьокуускай: Бичик, 1997.— 160 с.
Петров Н. Е. Улуу оһуокайдьыт, чулуу тойуксут: С. А. Зверев-Кыыл Уолун олоҕуттан. — Дьокуускай, 1994. — 35 с.
Уткин К., Зверев Д. Үйэлэр сүгүрүйэр киһилэрэ: (С. А. Зверев-Кыыл Уолун олоҕун уонна айар үлэтин туһунан суруктара, кэпсэлгэ олоҕурбут сэһэн). — Дьокуускай: Смоленскай полиграф. комбината, 1999. — 228 с.
Саха народнай ырыаһыта С. А. Зверев: Биобиблиогр. ыйынньык. — Дьокуускай, 1991. 48 с.
Кириллин Д. В., Павлова В. Н., Шевков С. Д. Писатели земли Олонхо: Биобиблиогр. справочник. — Якутск: Бичик, 1995. — 304 с.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б ^в Зверев Сергей Афанасьевич // Писатели Восточной Сибири. 1978
↑ ^а ^б Сергей Афанасьевич Зверев-Кыыл Уола [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.] // Театр Олонхо
↑ ^а ^б ^в ^г Его называли «Посланник небес»… [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] // Илин. № 2, 2000.

[ПВС-1] а ^б ^в Зверев Сергей Афанасьевич // Писатели Восточной Сибири. 1978

[olonkhotheatre-2] а ^б Сергей Афанасьевич Зверев-Кыыл Уола [Архівовано 6 червня 2020 у Wayback Machine.] // Театр Олонхо

[Илин-3] а ^б ^в ^г Его называли «Посланник небес»… [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] // Илин. № 2, 2000.

[1]

[2]

[3]

Звєрєв Сергій Афанасійович
Народився	8 липня 1900(1900-07-08) Q11064787?, Сунтарський улус, Якутська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РСФРР
Помер	7 березня 1973(1973-03-07) (72 роки)
Нагороди