Зейналов Руслан Бахтіярович — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зейналов.
Ф
Руслан Зейналов
Особисті дані
Повне ім'я Руслан Бахтіярович Зейналов
Народження 19 червня 1982(1982-06-19) (41 рік)
  Ворошиловград, УРСР
Зріст 183 см
Вага 79 кг
Громадянство Україна Україна
Азербайджан Азербайджан
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1998—1999 Україна ЛВУФК (Луганськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2000—2001 Україна «Зоря» (Луганськ) 0 (0)
2002—2003 Латвія «Рига» 22 (3)
2004—2006 Україна «Сталь» (Алчевськ) 24 (2)
2006—2007 Україна «Нафтовик-Укрнафта» 43 (13)
2008 Україна «Кримтеплиця» 26 (1)
2009 Україна «Десна» 13 (6)
2009—2011 Україна «Олександрія» 60 (6)
2012 Україна «Кримтеплиця» 28 (7)
2013 Білорусь «Білшина» 5 (0)
2013—2014 Україна «Олександрія» 22 (4)
2014 Азербайджан «Араз-Нахічевань» 0 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Руслан Бахтіярович Зейналов (нар. 19 червня 1982, Ворошиловград, УРСР) — український та азербайджанський футболіст, півзахисник. По завершенні кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футболом розпочав займатися в Луганському спортінтернаті, перший тренер — О. В. Алексєєв[1]. У 2000 році розпочав футбольну кар'єру в команді рідного міста, луганській «Зорі». Проте там виступав лише в третій лізі. Також виступав в аматорських клубах «Інтер» (Луганськ) та «Шахтар» (Свердловськ). У 2003 році перейшов до першолігового клубу, однак не українського, а латвійського, до ФК «Риги». там виступав півроку. У 2004 році перейшов у друголігову алчевську «Сталь», який боровся за підвищення в класі. Разом з командою вийшов до Вищої ліги України.

З 2006 року виступав за «Нафтовик-Укрнафту», в чемпіонаті України за «нафтовиків» дебютував 21 липня 2007 року в матчі «Нафтовик-Укрнафта» — «Шахтар» (0:3)[2]. Наприкінці 2007 року був виставлений на трансфер[3]. Після цього перейшов у «Кримтеплицю» з Молодіжного. Він був визнаний уболівальниками найкращим гравцем «Кримтеплиці» у другому колі 17-го чемпіонату[4]. У жовтні 2008 року клуб достроково розірвав контракт з Русланом Зейналовим[5].

З 2009 року виступав за чернігівську «Десну». Влітку 2009 року перейшов в «Олександрію». Дебютував у футболці «професіоналів» 19 липня 2009 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 1-о туру першої ліги проти охтирського «Нафтовика-Укрнафти». Руслан вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Андрія Герасименка[6]. Дебютним голом у складі олександрійців відзначився 25 липня 2009 року на 84-й хвилині переможного (1:0) виїзного поєдинку 2-о туру першої ліги проти калінінського «Фенікс-Іллічовця». Зейналов вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. У футболці ПФК «Олександрії» відіграв два з половиною сезони, за цей час у чемпіонатах України відіграв 60 матчів та відзначився 6-а голами, ще 3 матчі зіграв у кубку України. В січні 2012 року залишив розташування клубу[8]. З 2012 року знову виступав за «Кримтеплицю», а в лютому 2013 року підсилив склад бобруйської «Білшини»[9][10]. Проте через травми в червні 2013 року залишив розташування білоруського клубу, а незабаром повернувся до ПФК «Олександрії»[11]. Перший матч після повернення провів 3 серпня 2013 року, в рамках 4-о туру першої ліги проти армянського «Титану» (0:0). Руслан вийшов на поле на 72-й хвилині, замінивши Василя Грицука[12]. Дебютним, після свого повернення, голом у футболці ПФК відзначився на 95-й хвилині переможного (1:1 основний час, 5:3 — пенальті) виїзного поєдинку 2-го попереднього раунду кубку України проти донецького «Олімпіка». Зейналов вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч[13]. Дебютним голом за олександрійців у першій лізі відзначився 1 вересня 2013 року на 33-й хвилині нічийного (2:2) виїзного поєдинку 8-го туру проти все того ж донецького «Олімпіка». Руслан вийшов на поле в стартовому складі, а на 87-й хвилині його замінив Володимир Бондаренко[14]. У складі ПФК «Олександрії» того сезону в Першій лізі провів 22 поєдинки та відзначився 4-а голами, ще 2 матчі (1 гол) відіграв у кубку України. В команді виступав до літа 2014 року. У жовтні 2014 року підписав контракт з клубом «Араз-Нахічевань», який на той час виступав в азербайджанській Прем'єр-лізі[15]. Проте вже в листопаді залишив розташування клубу так і не зігравши жодного офіційного поєдинку, в той час як «Араз» був дискваліфікований з чемпіонату.

Після початку російсько-української війни переїхав разом с родиною до Іспанії.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У травні 2008 року був викликаний до складу збірної Азербайджану[16][17] німецьким фахівцем Берті Фогтсом, тоді команда повинна була зіграти в червні два матчі проти збірної Боснії та Герцеговини і проти Андорри. Але в складі збірної не зіграв, він отримав травму в процесі підготовки до матчу з Андоррою[18].

Досягнення[ред. | ред. код]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народився і виріс в Луганську, мати — росіянка, батько — азербайджанець[19], але давно живе в Україні. Одружений, разом виховують доньку. Має середню освіту.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Профіль гравця [Архівовано 7 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті fcstal.lg.ua
  2. ↑ Україна - Нафтовик-Укрнафта (Охтирка) - Шахтар (Донецьк) — Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 24 січня 2018.
  3. ↑ «Нафтовик» влаштовує розпродаж. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 24 січня 2018.
  4. ↑ Хто, на ваш погляд, є найкращим гравцем «Кримтеплиці» у другому колі 17-го чемпіонату?. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  5. ↑ Команду покинули три футболіста. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  6. ↑ ПФК «Олександрія» (Олександрія) - «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  7. ↑ «Фенікс-Іллічовець» (Калініне) - ПФК «Олександрія» (Олександрія). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  8. ↑ UA-Футбол. "Олександрія" відпустить Зейналова безкоштовно. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 січня 2018.
  9. ↑ Вадим Мілько і Руслан Зейналов підписали контракти з білоруської "Белшиною" - UA-Футбол. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 24 січня 2018.
  10. ↑ Українці Зейналов і Мілько стали гравцями "Белшіни". Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  11. ↑ "Олександрія" представила новачків - UA-Футбол. Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 24 січня 2018.
  12. ↑ «Титан» (Армянськ) - ПФК «Олександрія» (Олександрія). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  13. ↑ «Олімпік» (Донецьк) - ПФК «Олександрія» (Олександрія). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  14. ↑ «Олімпік» (Донецьк) - ПФК «Олександрія» (Олександрія). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  15. ↑ Руслан Зейналов перейшов в Араз. www.azerifootball.com (російська) . Azerifootball. 11 жовтня 2014 року. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 11 жовтня 2014 року.
  16. ↑ Зейналов викликаний у збірну. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  17. ↑ Берті Фогтс назвав склад збірної Азербайджану на матчі з Боснією і Андоррою[недоступне посилання з квітня 2019]
  18. ↑ Руслан Зейналов: «Я приїхав в збірну з надією зіграти за неї»[недоступне посилання з квітня 2019]
  19. ↑ Руслан Зейналов: «Результати голосування розцінюю як кредит довіри». [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зейналов_Руслан_Бахтіярович&oldid=42587230