Земплін (комітат) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Земплін.

Земплін

Герб комітату Земплін

Заснований (12 ст.)

Скасований (1920 рік):

за Тріанонським договором

Адміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей.

Населення (1910): 343194

Площа (1910): 6282 км²

Сьогоднішня приналежність:

Словаччина ,Угорщина.

Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (угор. Zemplén, словац. Zemplín, нім. Semplin, лат. Zemplinum, укр. Земплін) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і Боршод на півдні, Абауй-Торна на південному заході та Ужанським комітатом на сході.

Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина — див. Земплін).

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської України.

Географія[ред. | ред. код]

Площа комітату становила 6269 км² (1910).

Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.

Гірський масив Земплінске Врхи.

Центр[ред. | ред. код]

Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.

Повіти[ред. | ред. код]

Повіти (járás)
Повіт	Повітовий центр
Бодроґкєз	Кіраліхелмец
Гелзец	Гелзец
Гомонна	Гомонна
Мезёлаборц	Мезьолаборц
Надьміхай	Надьміхай
Шарошпатак	Шарошпатак
Шаторальяуйхей	Шаторальяуйхей
Серенч	Серенч
Зінна	Зінна
Зтропко	Зтропко
Токай	Токай
Варанно	Варанно
Вільне місто (rendezett tanácsú város)
Шаторальяуйхей

Населення[ред. | ред. код]

Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення — близько 100 тисяч осіб^[1].

Чисельність українців по роках в комітаті Земплін^[2]^[3]
Рік	Відсоток
1720	56,1 %
1782	41,8 %
1795	42,7 %
1810	41,8 %
1820-ті	42,7 %
1840-ві	36,0 %
1857	29,4 %
1900	10,6 %
1910	11,4 %

У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %.^[4] Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську почалася шалена мадяризація.

Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись, у 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %.^[5] Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.

В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за 1900, русинів було 34,831 (10,6 %), а в 1910 — 39,033 (11,4 %). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8 %) та 103.118 (30,0 %). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцією — словакизацією й особливо мадяризацією. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.