Зеніт-3SLБ — Вікіпедія

Зеніт-3SLБ
Призначення Ракета космічного призначення
Виробник Південний машинобудівний завод
Країна Україна Україна
Розміри
Висота 59,6 м м
Діаметр 3,9 м м
Маса 471,000 кг кг
Ступенів 3
Вантаж
Вантаж на
ГПО
3,750 кг кг
Споріднені ракети
Історія запусків
Статус активний
Космодроми LC-109, Байконур
Всього запусків 6
Перший запуск 28 квітня 2008
Останній запуск 31 серпня 2013
Перший ступінь
Двигуни 1 РД-171
Тяга 806,2 тс кН
Питомий імпульс 318 секунд с
Тривалість горіння 150 секунд с
Паливо Гас/LOX
Другий ступінь
Двигуни Маршевий 1 РД-120

Рульовий 1 РД-8

Тяга 93 т*с кН
Питомий імпульс 350 секунд с
Тривалість горіння 190 секунд с
Паливо Гас/LOX
Третій ступінь - Блок ДМ-SLБ
Двигуни 1 РД-58M
Тяга 84,9 kN кН
Питомий імпульс 352 с
Тривалість горіння 650 с
Паливо РГ-1/LOX

«Зеніт-3SLБ» — модифікація ракети космічного призначення «Зеніт-3SL», до складу якої входить модифікована ракета-носій «Зеніт-2SБ» і розгінний блок ДМ-SLБ.

«Зеніт-3SLБ» належить до середнього класу і виконана за моноблочною схемою з послідовним розташуванням ступенів. Триступенева ракета «Зеніт-3SLБ» складається з ракети-носія «Зеніт-2SБ» і космічної головної частини, що включає:

Ракета-носій «Зеніт-2SБ» створюється на основі ракети-носія «Зеніт-2S», розробленої в рамках програми «Морський старт (програма)», і уніфікована з РН «Зеніт-2S», що дозволить використовувати її як в складі РКН "Зеніт-3SLБ " і РКН «Зеніт-2SБ», так і в складі РКН «Зеніт-3SL» з мінімальними змінами конструкції та комплектації, виконуваними, при необхідності, в заводських умовах.

Ракета космічного призначення «Зеніт-3SLБ» входить в сімейство РН «Зеніт», що працюють на нетоксичних компонентах палива (рідкий кисень і гас РГ-1). Вона розроблена в рамках програми «Наземний старт» для запусків космічних апаратів з космодрому Байконур на середні і високі кругові й еліптичні навколоземні орбіти (у тому числі перехідну до геостаціонарної і геостаціонарну), а також на відлітні траєкторії.

Запуски[ред. | ред. код]

  1. «Зеніт-3SLБ» запустив телекомунікаційний супутник Amos 3 28 квітня, 2008.[1]
  2. «Зеніт-3SLБ» запустив телекомунікаційний супутник Telstar 11N на геосинхронну орбіту 26 лютого, 2009.[2][недоступне посилання з липня 2019]
  3. Зеніт-3SLБ доставив на орбіту супутник MEASAT-3a 21 червня, 2009.[3][недоступне посилання з квітня 2019]
  4. «Зеніт-3SLБ» запустив 30 листопада, 2009 на орбіту апарат Intelsat 15.[1]
  5. «Зеніт-3SLБ» 6 жовтня 2011 вивів на орбіту супутник «Intelsat 18».[4]
  6. «Зеніт-3SLБ» 1 вересня 2013 року вивів на орбіту ізраїльський супутник зв'язку Amos 4. Запуск став шостим в програмі "Наземний старт".[2]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Zenit rocket launches with communications satellite. Spaceflight Now. 30 листопада 2009. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 25 вересня 2011. 
  2. Украинская ракета «Зенит» успешно вывела на орбиту спутник связи. Известия.ua

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wade, Mark. Zenit. Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 15 квітня 2009. 
  • Krebs, Gunter. Zenit family. Gunter's Space Page. Архів оригіналу за 23 березня 2010. Процитовано 15 квітня 2009.