Значковий товариш — Вікіпедія

Значковий товариш — найменш вагомий титул Значного військового товариства, запроваджений у Гетьманщині в другій половині XVII століття.

Походження[ред. | ред. код]

Звання існувало у козацьких військах, зокрема Війську Руському, щонайменше з часів Стефана Баторія, на підтвердження чого можна навести уривок із його королівського привілею козакам від 19 квітня 1579 року:

«Трибуналові Руському провадити справи свої в пошанівку в новоствореному місті нашому Батурині, а як потреба скаже, то й у Черкасах; теж і Гетьманові Руському резидувати в тому місті, а в Черкасах мати намісника свого з Генералітету військового, який ми значно розширили і заоздобили, умноживши і класи товариства Бунчукового, Військового й Значкового, яким поміщатись під бунчуком і при полкових хоругвах, а бунчук жалуємо ми Гетьманові на знак звитяги його з військом своїм над народом Азіятичним, од якого і клейнод сей здобутий працею Гетьманською і кровію Козацькою».[1]

Опис[ред. | ред. код]

Звання надавалося гетьманом або Генеральною військовою канцелярією козацькій старшині і козакам. Вони були вилучені з-під влади сотенної адміністрації і підлягали в адміністративному і судовому порядку полковнику. За ранговою субординацією йшли за військовими товаришами і були першими після сотників, брали участь у воєнних походах, виконували доручення полкових канцелярій.

Обов'язки[ред. | ред. код]

Значкові товариші берегли полкові прапори — значки та сотенні корогви, а також за дорученням полковників керували окремими військовими загонами. Кількість значкових товаришів у полках була сталою — 30-50 чоловік.

Статус[ред. | ред. код]

У другій половині 18 століття звання значкового товариша надавалося полковій і сотенній старшині та виборним козакам як нагорода за військову службу у разі їх відставки.

Скасування звання[ред. | ред. код]

У 1783 році у всіх полках Лівобережної України було 403 значкових товаришів. Ранг значкового товариша, як і всі інші старшинські звання, скасовані російським урядом у 1785 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

• Список значкових товаришів Війська Запорізького Низового
• Товариш (козак)
• Військовий товариш
• Бунчуковий товариш
• Нагородна система України

Джерела та література[ред. | ред. код]

• В. В. Панашенко. Значкові товариші [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 370. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
• Довідник з історії України [Архівовано 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
• Малий словник історії України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Неурядова старшина Гетьманщини
• Історія русів. Г. Кониський [Архівовано 23 лютого 2012 у Wayback Machine.]

п о р Адміністрація Гетьманщини (1654-1786) Генеральні установи Військова рада • Рада старшини • Військовий суд • Військова канцелярія • Скарбова канцелярія • Генеральна артилерія Генеральна старшина Обозний • Суддя • Писар • Підскарбій • Хорунжий • Бунчужний • Осавул Полкові установи Полкова рада • Полкова канцелярія • Полковий суд Полкова старшина Полковник • Наказний полковник • Обозний • Суддя • Осавул • Писар • Хорунжий Сотенна старшина Сотник • Суддя • Писар • Значковий товариш

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.