Зникнення (репресії) — Вікіпедія

Примусове зникнення — позбавлення волі, здійснене державними службовцями або іншими людьми що діють з дозволу і підтримки держави, з відмовою надавати інформацію про місцезнаходження особи чи визнати факт позбавлення волі, таким чином перешкоджаючи зверненню до відповідних засобів правового захисту. ^[1]

Ця форма порушень прав людини стала поширеною у 1970-х особливо в латинській Америці. Жертви «зникали», відвозились до керованих державою, але таємних центрів ув'язнень, замість того, щоб бути офіційно затриманими або навіть вбитими владою чи напівофіційними каральними підрозділами. Зникнення переважно супроводжується катуванням, а в деяких країнах зниклих систематично вбивали.

Див. також[ред. | ред. код]

• Міжамериканська конвенція про насильницьке зникнення людей

Зноски[ред. | ред. код]

1. ↑ INTER-AMERICAN CONVENTION ON FORCED DISAPPEARANCE OF PERSONS. www.oas.org. Процитовано 8 грудня 2023.

Це незавершена стаття про злочинність. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Довідкові видання KBpedia Нормативний контроль Freebase: /m/032y9c · GND: 7514412-8