Зовнішній ключ — Вікіпедія

Зовнішній ключ — атрибут (набір атрибутів) в деякому відношенні R, який відповідає первинному ключу іншого відношення або того ж таки відношення R.

В реляційних базах даних зовнішній ключ задається обмеженням FOREIGN KEY. Наприклад[1],

CREATE TABLE fools (    id    INTEGER  PRIMARY KEY AUTO_INCREMENT,    name  CHAR(20),    folly_id  INTEGER,    FOREIGN KEY(folly_id)       REFERENCES follies(id) ON DELETE CASCADE); 

Примітки[ред. | ред. код]