Зозуля Роман В'ячеславович — Вікіпедія

Роман Зозуля
Особисті дані
Повне ім'я	Роман В'ячеславович Зозуля
Народження	17 листопада 1989(1989-11-17)[1][2] (34 роки)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Зріст	176 см
Вага	62 кг
Громадянство	Україна
Позиція	центральний нападник
Юнацькі клуби
2002—2008	«Динамо» (Київ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 2006—2011 «Динамо» (К) 35 (3) 2006 →  «Динамо-3» 1 (0) 2006—2008 →  «Динамо-2» 59 (11) 2011—2016 «Дніпро» 85 (22) 2016—2017 «Реал Бетіс» 6 (0) 2017 →  «Райо Вальєкано» 0 (0) 2017—2021 «Альбасете» 140 (26) 2021—2022 «Фуенлабрада» 35 (3) 2022—2023 «Райо Махадаонда» 18 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 2008–2011 Україна (U-21) 15 (1) 2010—2016 Україна 33 (4)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 13 червня 2023.
Роман Зозуля у Вікісховищі

Рома́н В'ячесла́вович Зозу́ля (нар. 17 листопада 1989, Київ, Українська РСР, СРСР) — український футболіст, нападник. Грав за національну збірну України. Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2020).

Волонтер, співзасновник благодійного фонду «Народна армія», що займається підтримкою армії^[3]. У 2017 році Роман Зозуля та Руслан Ротань заснували футбольну академію у Дніпрі^[4].

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

«Динамо»[ред. | ред. код]

Вихованець київського «Динамо», прийшов до академії в 2002 році, а грав за молодіжний склад до 2008 року. У 2006 році став гравцем фарм-клубу киян — «Динамо-3». За який зіграв лише 1 матч. Після чого отримав підвищення до гравця «Динамо-2». Під час 2 років проведених там, він зіграв 59 матчів і забив 11 м'ячів. Дебютував у головній команді «Динамо» 11 травня 2008 року в матчі проти полтавської «Ворскли» (2:1). Всього за «синьо-білих» у Чемпіонаті України провів 32 матчі і забив 3 м'ячі. У 2009 році став найкращим бомбардиром молодіжного чемпіонату України

«Дніпро»[ред. | ред. код]

Сезон 2011—2012[ред. | ред. код]

11 липня 2011 підписав контракт з дніпропетровським «Дніпром». Дебютував у матчі 3 туру чемпіонату проти луцької «Волині». Дебютним голом відзначився теж у ворота цього клубу, але в кубковому матчі. На 100-й хвилині поєдинку отримав пряму червону картку. Відзначився голом у матчі 25 туру чемпіонату в ворота «Таврії». 2 травня 2012 забив свій перший дубль у чемпіонаті, в грі проти донецького «Металурга» (0:3). Також віддав гольовий пас. У своєму останньому матчі сезону, отримав жовту картку на 43-й хвилині матчу з львівськими «Карпатами».

Сезон 2012—2013[ред. | ред. код]

У першому матчі сезону віддав гольовий пас, що принесло «Дніпру» перемогу над сімферопольською «Таврією». У наступному матчі відзначився голом у ворота «Металурга» на 5-й хвилині матчу. У наступному матчі на 4-й хвилині, віддав гольову передачу в матчі з «Металургом». У матчі 5 туру проти «Говерли», відзначився дублем забивавши голи на 12-й і 93-й хвилинах, а також отримав жовту картку на 62-й хвилині. У матчі 11 туру, «дніпряни» перемогли в поєдинку з київським «Динамо». На 12-й хвилині Зозуля віддав гольовий пас у ворота свого колишнього клубу. На 49-й хвилині отримав жовту картку. У поєдинку 4 туру групового етапу Ліги Європи, забив гол на 52-й хвилині в ворота «Наполі». У матчі 6 туру оформив дубль у матчі з АІК. У 19 турі чемпіонату, на 19-й хвилині відзначився голом у ворота київського «Арсенала». У матчі з «Кривбасом» отримав червону картку на 57-й хвилині. У матчі з «Чорноморцем» забив гол на 80-й хвилині й вивів свою команду вперед. Гол став переможним. 26 травня 2013 оформив перший хет-трик — у домашній грі проти «Іллічівця» (7:0). Також відзначився гольовою передачею.

Сезон 2013—2014[ред. | ред. код]

Почав сезон голом у ворота «Арсенала». У плей-офф Ліги Європи вразив ворота «Нимме Калью». У наступному матчі відзначився дублем у ворота донецького «Шахтаря». Продовжив гольову серію матчем-відповіддю з «Нимме Калью», а закінчив голом у поєдинку з київським «Динамо». У матчі з запорізьким «Металургом» відзначився голом на 75-й хвилині. У матчі 15 туру з донецьким «Металургом», отримав дві жовті картки на 89-й і 94-й хвилинах, після чого, покинув поле. У матчі групового етапу Ліги Європи, забив гол у ворота «Пандурія», а також віддав 3 гольові передачі. У принциповому матчі 12 туру, відзначився голом у ворота «Металіста» на 14-й хвилині.

2014 року під час виступу в Лізі Європи гравець «Тоттенгема» — Ян Вертонген провокував Романа, потім він упав на газон, нібито від грубого порушення правил Зозулею. Роман отримав червону картку. На повторі було видно, що це була симуляція Вертонгена. До цього, на 48-й хвилині, українець відзначився голом. У 29 турі чемпіонату забив гол у ворота «Ворскли».

Сезон 2014—2015[ред. | ред. код]

Першими результативними діями відзначився тільки в 7 турі чемпіонату, віддавши гольову передачу в матчі з «Олімпіком». Потім знову віддав гольовий пас, але вже в матчі Ліги Європи з «Карабахом». Після віддав гольову передачу в матчі з «Олімпіакосом» на 50-й хвилині. Перший гол у сезоні забив у ворота «Волині» на 94-й хвилині матчу. У матчі 1/8 фіналу Ліги Європи забив переможний гол у ворота «Аякса». Далі його клуб дістався фіналу турніру, але Зозуля там не зіграв через травму.

Сезон 2015—2016[ред. | ред. код]

У 2015 році отримав травму, через яку не зміг грати довгий час. Після відновлення вийшов на поле і забив гол красивим ударом «через себе». З часом повністю реабілітувався і почав регулярно виступати.

Під час півфінального поєдинку кубка країни з луганською «Зорею» почав бити арбітра матчу, за що отримав дискваліфікацію на пів року разом із Русланом Ротанем та Андерсоном Піко.

Наприкінці липня 2016 року офіційно залишив «Дніпро»^[5].

«Реал Бетіс»[ред. | ред. код]

27 липня 2016 року на правах вільного агента підписав контракт на 3 роки з іспанським клубом «Реал Бетіс».

«Райо Вальєкано»[ред. | ред. код]

1 лютого 2017 року було офіційно оголошено про перехід до складу «Райо Вальєкано» на правах оренди до кінця сезону^[6]. Перехід до Мадрида супроводжувався невдоволенням фанатів «Райо», які звинувачували Романа у зв'язках з ультраправими організаціями в Україні^[7]. Сам Роман зважив за потрібне спростовувати ці звинувачення, пояснивши, що допомагає українській армії та дітям, які постраждали від війни^[8]. В результаті Зозуля розірвав контракт з «Райо Вальєкано», а ФІФА, як виняток, дозволила йому перейти в будь-який інший клуб, який грає за системою «весна-осінь».^[9]

«Альбасете»[ред. | ред. код]

У листопаді 2019-го представники ФК «Альбасете» проводили опитування вболівальників, згідно з результатами, найкращим гравцем клубу було визнано Романа Зозулю^[10]. У грудні 2019 року через образливі вигукування на адресу Зозулі із звинуваченнями у нацизмі з боку вболівальників на трибунах був зупинений, а потім скасований матч між «Райо Вальєкано» і «Альбасете». Професійна футбольна ліга Іспанії підтримала рішення судді зупинити зустріч «через образи і погрози щодо Романа Зозулі»^[11].

«Ештуріл-Прая»[ред. | ред. код]

29 липня 2021 року в ЗМІ з'явилася інформація, що Зозуля перейшов в португальський клуб «Ештуріл-Прая» на правах вільного агента та підприсав контракт на один сезон^[12]. Проте, через протести частини вболівальників «Ештуріл-Прая» трансфер не було завершено^[13].

«Фуенлабрада»[ред. | ред. код]

31 липня 2021 року підписав контракт з клубом іспанської Сегунди «Фуенлабрада»^[14].

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

2 червня 2010 дебютував за збірну України в товариському матчі з командою Норвегії, у якому забив єдиний переможний м'яч. Став учасником Молодіжного чемпіонату Європи 2011 року у Данії.

Грав у матчах кваліфікації до чемпіонату Світу 2014. У матчі проти збірної Франції забив гол.

На матчі кваліфікації до Євро-2016 у Франції проти збірної Іспанії отримав важку травму і далі не міг грати протягом півроку.

Статистика[ред. | ред. код]

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (березень 2016)

Клубна статистика[ред. | ред. код]

За збірну[ред. | ред. код]

№	Дата	Суперник	Рахунок	Голи	Змагання
1	2 червня 2010	Норвегія	1:0	1	Товариський матч
2	15 серпня 2012	Чехія	0:0	—	Товариський матч
4	12 жовтня 2012	Молдова	0:0	—	Кваліфікаційний раунд ЧС 2014
5	16 жовтня 2012	Чорногорія	0:1	—	Кваліфікаційний раунд ЧС 2014
6	6 лютого 2013	Норвегія	2:0	—	Товариський матч
7	22 березня 2013	Польща	3:1	1	Кваліфікаційний раунд ЧС 2014
8	26 березня 2013	Молдова	2:1	—	Кваліфікаційний раунд ЧС 2014

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Під час паузи у спортивній кар'єрі Зозуля активно допомагає армії. У 2015 році Роман заснував благодійний фонд «Народна армія», регулярно здійснює допомогу бійцям на передовій і в тилу^[15][16].

Наприкінці 2015 року він виставив на аукціон свою медаль фіналіста Ліги Європи 2015 року. Вона була продана за 210 тис. грн., гроші футболіст планує переказати на потреби бійців у зоні АТО^[17]. Покупцем медалі виявився дзюдоїст з Дніпра Олександр Кисельов, який вирішив не забирати медаль у футболіста, при цьому гроші за аукціон перерахував^[18].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

За свою активну діяльність в сфері волонтерської допомоги українській армії Роман Зозуля був нагороджений:

• Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» — від Президента України.^[19]
• Нагрудний знак «За заслуги перед Збройними Силами України» (28 серпня 2015) — від Начальника Генерального Штабу України.^[20]
• Медаль «Операції Об'єднаних Сил. За звитягу та вірність» (08 травня 2020) — від Командувача Об'єднаних сил.^[21]

Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (10 вересня 2020)^[22].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• «Сиділа і плакала — навіщо нам цей футбол?». Відвертості мами Романа Зозулі [Архівовано 27 червня 2017 у Wayback Machine.];

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Зозуля Роман В'ячеславович

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роман Зозуля

• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)

п о р Склад збірної України U21 на чемпіонаті Європи з футболу 2011 1 Каніболоцький (в) • 2 Бутко • 3 Селін • 4 Ракіцький • 5 Путівцев • 6 Віценець • 7 Коноплянка • 8 Степаненко • 9 Морозюк • 10 Зозуля • 11 Ярмоленко • 12 Бойко (в) • 13 Парцванія • 14 Голодюк • 15 Кривцов • 16 Білий • 17 Чеснаков • 18 Курілов • 19 Гармаш • 20 Матвєєв • 21 Федорчук • 22 Кравець • 23 Непогодов (в) • Тренер: Яковенко

п о р Склад збірної України на чемпіонаті Європи 2016 1 Бойко (в) • 2 Бутко • 3 Хачеріді • 4 Тимощук (к) • 5 Кучер • 6 Степаненко • 7 Ярмоленко • 8 Зозуля • 9 Коваленко • 10 Коноплянка • 11 Селезньов • 12 П'ятов (в) • 13 Шевчук (в-к) • 14 Ротань (в-к) • 15 Будківський • 16 Сидорчук • 17 Федецький • 18 Рибалка • 19 Гармаш • 20 Ракіцький • 21 Зінченко • 22 Караваєв • 23 Шевченко (в) • Тренер: Михайло Фоменко

У месенджерах Телеграм У соціальних мережах Instagram Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт allplayers.in.ua · Ас · BDFA · BDFutbol · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · FootballFacts.ru · L'Équipe · LaPreferente.com · National-Football-Teams.com · PlaymakerStats.com · Soccerbase.com · Soccerway · Sportbox.ru · Transfermarkt.de · worldfootball.net · Українська асоціація футболу · Українська «Прем'єр-ліга» · ФІФА Словники та енциклопедії Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/047dlf8

Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.