Зуєва Анастасія Платонівна — Вікіпедія

Зуєва Анастасія Платонівна
Народилася	5 (17) грудня 1896; с. Спасське, Тульська губернія, Росія
Померла	23 березня 1986 (89 років); Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія; СРСР
Діяльність	актриса
Заклад	Московський художній театр
Роки діяльності	з 1924
У шлюбі з	Viktor Oranskyd
IMDb	nm0958888
	Нагороди та премії

Зу́єва Анастасі́я Плато́нівна (нар. 5 (17) грудня 1896(18961217), Спасське Тульської губернії — пом. 23 березня 1986, Москва) — російська радянська актриса театру та кіно. Народна артистка СРСР (1957), лауреат Сталінської премії (1957).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1915 р. закінчила школу драматичного мистецтва під керівництвом Н. Г. Александрова, Н. О. Массалітинова та Н. А. Подгорного. У 1916 р. її було прийнято до 2-ї Студії МХАТ, у 1924 р. — до трупи МХАТ.

У 1928 р. Анастасія Зуєва успішно зіграла Матінку в «Унтиловську» Леонова, потім — Матрьону в інсценуванні роману Лева Толстого «Воскресіння». Максим Горький, побачивши Зуєву в ролі Матрьони, зазначив: «Краща, ніж у житті». Незабаром після цього вона зіграла роль, яка здивувала та вразила покоління глядачів, — Коробочка, поміщиця з розумом дитини з «Мертвих душ» М. В. Гоголя, інсценована спеціально для Московського художнього театру Михайлом Булгаковим.

У кіно актриса вперше з'явилася у фільмі «Просперіті» у 1932 р. Потім були невеликі ролі у стрічках «‎Світлий шлях», «Бенкет у Жермунці», «Донецькі шахтарі», «Васьок Трубачов і його товариші». Знялась в українському фільмі «П'ятий океан» (1940, Дарина Єгорівна).

Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Визнання та нагороди[ред. | ред. код]

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

«Таланти та шанувальники» О. М. Островського — Домна Пантелеївна
«Плоди просвіти» Л. М. Толстого — Куховарка
«Воскресіння» по Л. М. Толстому — Матрьона
«Мертві душі» по М. В. Гоголю — Коробочка
«Гроза» О. М. Островського — Феклуша
«Ліс» О. М. Островського — Уліта
«Піквікський клуб» по Ч. Діккенсу — місс Уордль
«Остання жертва» О. М. Островського — Глафіра Фірсівна
«Земля» Миколая Вірти — Марфа
«Три сестри» А. П. Чехова — Анфіса

Фільмографія[ред. | ред. код]

1932 — Проспериті
1940 — ‎Світлий шлях
1940 — П'ятий океан
1941 — Бойова кінозбірка № 6
1941 — Ювілей
1946 — Перша пукавичка
1950 — Донецькі шахтарі
1951 — Спортивна честь
1952 — Ревізор — Пошльопкіна
1955 — Васьок Трубачов і його товариші — тітка Дуня
1956 — Справа № 306
1958 — Жених з того світу
1960 — Мертві душі — Коробочка
1961 — Воскресіння
1964 — Живе такий хлопець — бабка Марфа
1964 — Морозко — розповідачка
1968 — Вогонь, вода та… мідні труби — розповідачка
1969 — Варвара-краса, довга коса — розповідачка
1970 — Квіти запізнілі
1971 — Одружилися старий із старою — Авдотья Микитівна
1972 — Золоті роги
1977 — Чеховські сторінки
1978 — І знову Аніскін — бабка Лізавета Толстих
1982 — Там, на невідомих стежках

Література[ред. | ред. код]

Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1999. — С.293;
Иллюстрированный знциклопедический словарь. М., 2000. — С.483-484;
Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С.167.