Зілинський-Содоль Петро — Вікіпедія

Петро Зілинський-Содоль;
	Полковник
Загальна інформація
Народження	14 липня 1893; Вирва, Вишевицька волость, Радомисльський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	18 травня 1987 (93 роки); Олбані, США
Громадянство	УНР
Військова служба
Роки служби	1918–1987
Приналежність	УНР
Вид ЗС	Армія УНР
Рід військ	піхота
Формування	Другий Запорозький полк, 31-й Роменський полк, Третій полк Січових Стрільців
Війни / битви	Перша світова війна; Радянсько-українська війна: Кримська операція; Перший зимовий похід;
Нагороди та відзнаки
Орден Святого Георгія	Орден Святого Володимира 4 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Содоль.

Петро́ Зіли́нський-Со́доль (* 14 липня 1893, Вирва Радомисльського повіту — сучасний Радомишльський район — † 18 травня 1987, Олбані, штат Нью-Йорк, США) — український військовик, полковник УНР в екзилі.

Життєпис[ред. | ред. код]

1913 року закінчив Віленську школу старшин. Офіцер царської армії, воював на фронтах Першої світової війни.

У жовтні 1917 року вступає до Армії УНР, командував сотнею в Запорозькому корпусі, згодом — 41-м піхотним полком, куренем у Корпусі УСС.

Відзначився у складі Другого Запорозького полку у квітні 1918 року в часі Кримського походу, коли його сотня штурмом здобула Чонгарський міст на озері Сиваш. В тому ж поході його брат Йосип був сотником в Першому Запорозькому полку.

Ад'ютант штабу Другого Запорозького полку; командував 31-м Роменським полком за Директорії, Першим куренем Третього полку Січових стрільців. Був повітовим комендантом Ямпільщини на Поділлі.

Учасник Першого Зимового походу; по його закінченні уникнув польського інтернування, від 1921 року мешкав в Галичині.

В липні-серпні 1941 викладав у старшинській школі ОУН у Львові.

Виїхав до Німеччини, 1949 року — до США. В екзилі активно брав участь у гетьманському русі, заснував та очолював Товариство запорожців ім. П.Болбочана.

Урядом УНР в екзилі підвищений до звання полковника.

Його син, Содоль Петро — офіцер США в часі війни у В'єтнамі, дослідник української історії.

Джерела[ред. | ред. код]

Гай-Нижник [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Похід Болбочана на Крим [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Свобода [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.