French
DeutschЙоганн Фрідріх Гаусман — Вікіпедія
| Йоганн Фрідріх Гаусман | |
|---|---|
| нім. Friedrich Hausmann | |
 | |
| Народився | 22 лютого 1782[1][2][…] Ганновер, Священна Римська імперія[1][4] |
| Помер | 26 грудня 1859[1][2][…] (77 років) Геттінген, Королівство Ганновер, Німецький союз[1][4] |
| Країна |  Королівство Ганновер |
| Діяльність | геолог, викладач університету, мінералог |
| Відомий завдяки | мінералогія |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Геттінгенський університет |
| Членство | Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Баварська академія наук, Прусська академія наук, Краківське наукове товариствоd[4] і Göttingischer Verein Bergmännischer Freunded |
| Діти | Karl Georg Ernst Friedrich von Hausmannd |
Йоганн Фрідріх Гаусман (нім. Johann Friedrich Ludwig Hausmann; 1782—1859) — німецький геолог і мінералог.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 22 лютого 1782 року в Ганновері.
Навчався в Геттінгені, де отримав ступінь доктора філософії (Ph.D). Через два роки після здійснення геологічної експедиції по Данії, Норвегії та Швеції, в 1807 році був призначений керівником державного гірничодобувного підприємства у Вестфалії; заснував шахтну школу у Клаусталь-Целлерфельді у горах Гарца.
У 1811 році Гаусман був призначений професором технології та гірничої справи, а потім геології та мінералогії в Геттінгенському університеті, який він займав майже до кінця життя. Крім того, він був протягом багатьох років секретарем Королівської академії наук у Геттінгені. У 1813 року його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.
Йоганн Гаусман є автором багатьох праць, серед яких роботи з геології та мінералогії Іспанії та Італії, а також Центральної та Північної Європи, описавши гіпс, пірит, польовий шпат, тахіліт та кордієрит на деяких вивержених породах. У 1816 році разом із Фрідріхом Штромейєром він описав мінерал алофан. У 1847 році він вигадав назву мінералу біотит на честь фізика Жана-Батиста Біо. Також Гаусману приписують назви мінералів піроморфіт (1813) та родохрозит (1813).
Література[ред. | ред. код]
- Carl Ritters Briefwechsel mit Joh. Friedr. Ludw. Hausmann: zur Säcularfeier von C. Ritter´s Geburtstag. Herausgegeben von Johann Eduard Wappäus, Leipzig 1879.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #10416588X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/hausmann-johann-friedrich-ludwig/