Йоганн Фрідріх Гаусман — Вікіпедія

Йоганн Фрідріх Гаусман
нім. Friedrich Hausmann
Народився 22 лютого 1782(1782-02-22)[1][2][…]
Ганновер, Священна Римська імперія[1][4]
Помер 26 грудня 1859(1859-12-26)[1][2][…] (77 років)
Геттінген, Королівство Ганновер, Німецький союз[1][4]
Країна  Королівство Ганновер
Діяльність геолог, викладач університету, мінералог
Відомий завдяки мінералогія
Alma mater Геттінгенський університет
Знання мов німецька
Заклад Геттінгенський університет
Членство Леопольдина, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Баварська академія наук, Прусська академія наук, Краківське наукове товариствоd[4] і Göttingischer Verein Bergmännischer Freunded
Діти Karl Georg Ernst Friedrich von Hausmannd

Йоганн Фрідріх Гаусман (нім. Johann Friedrich Ludwig Hausmann; 1782—1859) — німецький геолог і мінералог.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1782 року в Ганновері.

Навчався в Геттінгені, де отримав ступінь доктора філософії (Ph.D). Через два роки після здійснення геологічної експедиції по Данії, Норвегії та Швеції, в 1807 році був призначений керівником державного гірничодобувного підприємства у Вестфалії; заснував шахтну школу у Клаусталь-Целлерфельді у горах Гарца.

У 1811 році Гаусман був призначений професором технології та гірничої справи, а потім геології та мінералогії в Геттінгенському університеті, який він займав майже до кінця життя. Крім того, він був протягом багатьох років секретарем Королівської академії наук у Геттінгені. У 1813 року його було обрано іноземним членом Шведської королівської академії наук.

Йоганн Гаусман є автором багатьох праць, серед яких роботи з геології та мінералогії Іспанії та Італії, а також Центральної та Північної Європи, описавши гіпс, пірит, польовий шпат, тахіліт та кордієрит на деяких вивержених породах. У 1816 році разом із Фрідріхом Штромейєром він описав мінерал алофан. У 1847 році він вигадав назву мінералу біотит на честь фізика Жана-Батиста Біо. Також Гаусману приписують назви мінералів піроморфіт (1813) та родохрозит (1813).

Література[ред. | ред. код]

  • Carl Ritters Briefwechsel mit Joh. Friedr. Ludw. Hausmann: zur Säcularfeier von C. Ritter´s Geburtstag. Herausgegeben von Johann Eduard Wappäus, Leipzig 1879.

Примітки[ред. | ред. код]