Йоганн Рейхлін — Вікіпедія

Йоганн Рейхлін
нім. Johannes Reuchlin
Народження 29 січня 1455[1]
Пфорцгайм, Карлсруе, Баден-Вюртемберг[1]
Смерть 30 червня 1522[1][2] (67 років)
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія[1]
Поховання Leonhardskirched
Громадянство (підданство)  Священна Римська імперія
Знання мов
  • латина[3], іврит і німецька[2]
  • Діяльність
  • богослов, письменник, перекладач, викладач університету, правник
  • Викладав Тюбінгенський університет, Базельський університет і Інгольштадтський університетd
    Alma mater Старий університет Орлеанаd, університет Фрайбурга, Базельський університет[4], Університет Пуатьє[4] і Орлеанський університет
    Літературний напрям німецьке Відродження
    Вчителі George Hermonymusd, Andronicus Contoblacasd і Jacob ben Jechiel Loansd[4]
    Відомі студенти Франц фон Зіккінген і John van Campend[4]
    Конфесія католицька церква
    Батько Georg Reuchlind[5]
    Мати Elisabeth Eckd[5]
    Брати, сестри Dionysius Reuchlind

    CMNS: Йоганн Рейхлін у Вікісховищі
    S:  Роботи у  Вікіджерелах

    Йоганн Рейхлін (нім. Johannes Reuchlin; 22 лютого 1455, Пфорцгайм — 30 червня 1522, Бад-Лібенцелль) — німецький філософ і гуманіст. Вважається першим німецьким гебраїстом-неєвреєм, який освоїв єврейську мову. Є творцем фонетичної системи читання середньовічних грецьких текстів, названою його ім'ям.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Був придворним півчим у маркграфа Баденського. Син останнього, Фрідріх, ровесник Рейхліна, подружився з ним і взяв його з собою в Париж, де вони в 1473 і 1474 обидва вивчали стародавні мови. У 1475 році Рейхлін приїхав в Базель де у Андроніка Контоблакса продовжив своє навчання. За дорученням Генліна фон-Штейна (навчав його в Парижі) двадцятирічний Рейхлін склав один з перших шкільних словників і надрукував його. У 1478 році Рейхлін ще раз відвідав Францію і займався в Орлеані і Пуатьє юридичними науками.

    Ставши одним з радників вюртембергського герцога Ебергарда V Бородатого, зробив разом з ним ряд поїздок по Німеччині. В 1482 і 1489 побував в Італії, де вдосконалився в єврейській мові, яку став вивчати ще в Парижі, і познайомився з містичним платонізмом. З італійських гуманістів найбільший вплив на Рейхліна мали Марсіліо Фічіно і Піко делла Мірандола. В цей же час зблизився з колишнім вихователем графа теологом і правознавцем Йоганном Науклером. Після повернення в Штутгарт став асессором верховного суду і прокурором домініканського ордена для Німеччини; часто виконував і дипломатичні доручення. У 1488 році за наказом Рейхліна в Майнці був заарештований і посаджений в Тюбінгенську в'язницю августинський монах Гольцінгер, який згубно впливав на спадкоємця престолу Ебергарда II. І коли в 1496 році Ебергард Бородатий помер, Рейхліну довелося покинути Вюртемберг.

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118744658 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. CONOR.Sl
    4. а б в г Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    5. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    6. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.

    Посилання[ред. | ред. код]