Йохан Унт — Вікіпедія

Йохан Унт
ест. Johan Unt
 Полковник
Генерал-майор (Естонія Естонія)
Загальна інформація
Народження 24 березня 1876(1876-03-24)
повіт Вільяндімаа, Естонія
Смерть 7 квітня 1930(1930-04-07) (54 роки)
м. Таллінн, Естонія Естонія
Громадянство Естонія Естонія
Військова служба
Приналежність Естонія Естонія
Війни / битви Війна за незалежність Естонії
Нагороди та відзнаки
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 2 ступеня
Хрест Свободи 1 класу 2 ступеня
Хрест Свободи 3 класу 2 ступеня
Хрест Свободи 3 класу 2 ступеня
Командор 1 класу ордена Білої троянди
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
Кавалер Військового ордена Лачплесіса
CMNS: Йохан Унт у Вікісховищі

Йохан Унт (ест. Johan Unt, 24 березня 1876, повіт Вільяндімаа, Естонія — 7 квітня 1930, м. Таллінн, Естонія) — офіцер Естонської армії під час війни за незалежність, начальник гарнізону Таллінна.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1897 році почав службу в 113-му піхотному Старорусскому полку, який дислокувався в Шяуляї Віленської губернії. Протягом року пройшов щаблі від єфрейтора до старшого унтер-офіцера. Восени 1899 року був направлений до Віленського військового училища, яке закінчив у 1901 році і отримав звання прапорщика.

Брав участь у російсько-японській та Першій світовій війнах.

У грудні 1917 року повернувся до Естонії, де був призначений командиром 2-го естонського полку Естонської національної армії. У 1918 призначений виконувачем обов'язків командира 1-ї естонської піхотної дивізії Естонської національної армії. У січні 1919 року призначений командиром бригади 1-ї дивізії, а в квітні того ж року — помічником командира дивізії та начальником охоронних робіт на Віруському фронті. У жовтні був призначений командувачем Лігою оборони, і служив на цій посаді до кінця Війни за незалежність.

У березні 1920 року був призначений командуючим військовим округом і тимчасово виконуючим обов'язки начальника Талліннського гарнізону. У лютому 1922 року йому присвоєно звання генерал-майора.

У 1920-1924 роках Йохан Унт був лідером Товариства офіцерів Республіки, головою правління Талліннського відділення Братства Хреста Свободи, членом правління Військово-економічного товариства в 1921-1930 роках, та членом правління Комітету вшанування пам’яті Визвольної війни з 1925 року до смерті.

У березні 1924 року призначений начальником штабу берегової, повітряної та внутрішньої оборони та Талліннського гарнізону. Брав активну участь у придушенні спроби державного перевороту 1 грудня 1924 року.

Вбивство[ред. | ред. код]

4 квітня 1930 року невідомий вистрелив Йохану Унту в спину на вулиці Крейцвальд у Таллінні. Від отриманих поранень помер у центральній лікарні оборони Таллінна. Похований на Оборонному кладовищі Таллінна. Вбивцю не спіймали.

За однією з версій це була помста комуністів за придушення спроби державного перевороту 1 грудня 1924 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jaak Pihlak "Kindralmajor Johan Unt ja detsembrimäss" – "Detsembrimäss/aprillimäss". Tallinn, 2008.
  • Jaak Pihlak, "Viljandi kihelkond ja Vabaduse Risti vennad" Viljandi Muuseumi aastaraamat, 2008, lk 255