French
DeutschКВТК — Вікіпедія
КВТК (рос. Кислородно-Водородный Тяжёлого Класса) — сімейство перспективних киснево-водневих розгінних блоків, для використання у складі ракети-носія «Ангара» середнього (варіант КВСК) і важкого класів.
Розробляється в Державному космічному науково-виробничому центрі ім. М. В. Хрунічева. Як паливо використовується рідкий водень і рідкий кисень, загальна маса заправки може досягати від 11 тонн у КВСК до 27 тонн у КВТК-А7.
Киснево-водневий розгінний блок РБ КВТК, дозволить суттєво розширити можливості РКП важкого класу «Ангара — А5» з одиночного і групового виведення космічних апаратів на високоенергетичні орбіти.
Конструкція[ред. | ред. код]
Конструктивно РБ КВТК включає несучий бак пального (рідкого водню), підвісний бак окислювача (рідкого кисню), міжбаковий і приладовий відсіки ізогрідної конструкції виготовлені з вуглепластика.
РБ КВТК встановлюється на РН допомогою нижньої проставки, яка залишається на РН при його відділенні. Баки РБ покриті теплоізоляцією на основі пінопласту «ізолан» і багатошарової екранно-вакумної ізоляції, що дозволяє виконувати тривалий (до 9 годин) політ в умовах космічного простору і здійснювати багаторазове (до 5 разів) включення маршового двигуна. Як маршовий двигун на РБ КВТК застосований безгазогенераторний РРД РД0146Д з тягою 7,5 т і питомим імпульсом тяги 470 с, розроблений ВАТ КБХА. Початок льотних випробувань РБ КВТК було заплановано на 2015 рік, але через нестачу фінансування КВТК навіть не згадується у Федеральній космічній програмі на 2016–2025 роки[1].
Проектно-конструкторський заділ і виробнича кооперація, що склалася в процесі створення РБ КВТК, можливо, дадуть змогу розробити на його основі систему кріогенних РБ і міжорбітальних буксирів, що мають високий ступінь уніфікації конструкції, рушійної установки і бортового обладнання. За рахунок цього може бути забезпечено зниження технічних ризиків, термінів і вартості, розробки засобів виведення, використовуваних для запуску КН на високоенергетичні орбіти і підтримання їх транспортної ефективності у довгостроковій перспективі.
Модифікації[ред. | ред. код]
| Характеристика | КВТК (базовий варіант)[2] | КВСК[2] | КВТК-А7[2] |
|---|---|---|---|
| Можливе застосування | РН важкого класу «Ангара-А5» | РН середнього класу «Ангара-А3» | РН важкого класу підвищеної вантажопідйомності «Ангара-А7» |
| Маса КН, т геостаціонарна орбіта | 4,6 | 2,0 | 7,6 |
| Маса КН, т геоперехідна орбіта (DVxap=1500 м/с) | 7,5 | 3,6 | 12,5 |
| Початкова маса, т | 24 | 14 | 32 |
| Заправлюваний запас (О2+ Н2), т | до 19,6 | до 11 | до 27 |
| Тип, кількість і тяга двигунів | РД0146Д 7,5 тс (маршевий) 8 x 11Д428А 12 кгс (забезпечення запуску) 8 x С5.142А 2,6 кгс (системи орієнтації) | РД0146Д 7,5 тс (маршевий) 16 x 11Д428А 12 кгс (забезпечення запуску) 16 x С5.142А 2,6 кгс (системи орієнтації) | |
| Число включень маршового двигуна | до 5 | ||
| Максимальний час автономного польоту, год | до 9 | ||
| Дата початку льотних випробувань | розробляється | розробляється | |
Примітки[ред. | ред. код]
| |||||||||||