Казаков Матвій Федорович — Вікіпедія

Матвій Федорович Казаков
Матвей Фёдорович Казаков
Народження	1738(1738) Москва
Смерть	7 листопада 1812(1812-11-07) Рязань
Поховання	Рязань
Країна	Російська імперія
Вчителі	Ухтомський Дмитро Васильович
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Твер, Москва, Коломна
Архітектурний стиль	класицизм
Найважливіші споруди	Сенат, Петровский імператорський палац, Царицино, палац, окремі будівлі в московських садибах Губіна, Демідова, Баришнікова, декілька церков у Москві
Містобудівні проєкти	генеральний проект Коломни
Учні	Ivan Vasil'evič Egotovd
Казаков Матвій Федорович у Вікісховищі

Матві́й Фе́дорович Казако́в (листопад 1738, Москва — 7 листопада 1812, Рязань) — російський архітектор-практик 2-ї половини XVIII століття, представник класицизму.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження і батьки[ред. | ред. код]

Батько був кріпаком. За припущеннями дослідників, родина походить з села Старопластіково, що біля міста Рязань, де більшість мешканців мала прізвище Казакови. Володар-поміщик віддав батька майбутнього архітектора в моряки. Письменний на той час Казаков-батько не був відісланий на корабель, а затриманий у Москві, де був призначений дрібним писарем в Адміралтейській конторі морського департаменту. Так він набув статусу державного кріпака, що трохи захищало від сваволі «барства дикого».

Навчання і практика будівника[ред. | ред. код]

Батько помер у 1751 р. і 12 — річного сина мати віддала в навчання до Архітектурної школи Ухтомського Дмитра Васильовича , одного з найкращих представників російського бароко. Серед учнів Ухтомського — низка талановитих майстрів російської архітектури XVIII століття, де були -

• Кокорінов Олександр Філіпович
• Старов Іван Єгорович
• Баженов Василь Іванович

В будівничій команді Ухтомського, що займалася ремонтом державних будівель, Матвій навчався і працював до 1760 р. Отримав чин прапорщика, що відповідало тоді в Російській імперії офіцерському чину. Молодого офіцера перевели в будівничу майстерню міського архітектора П. Р. Нікітіна, де той займався усім — від проектів, обміру старих будівель і кошторису до заготівлі будматеріалів та експертизи їх якості. Це вигідно відрізняло Матвія Казакова від переважно «паперового архітектора» Баженова Василя Івановича, теоретика і творця проектів значно більше, ніж практика. Василь Баженов часто обмежувався тільки проектуванням тих чи інших будівель. Так, ймовірно, його ідеї, начерки чи проекти використані для будівництва палаців в садибах України Старомерчанський та Вишеньки (Коропський район), плани яких видають надзвичайну обдарованість автора і його високу фахову освіту. Але сам Баженов ніколи не будував ні в Старому Мерчику, ні в садибі Рум'янцева — Вишеньки.

На відміну від Баженова і Старова — Матвія Казакова не посилали на навчання в Академію мистецтв чи за кордон, а архітектурну науку він опановував самотужки та на практиці.

Вдала архітектурна кар'єра[ред. | ред. код]

Відсутність академічної освіти не завадила потужній самоосвіті майстра, а багата будівельна практика сприяла феєрично вдалій кар'єрі архітектора-практика, якої не мав навіть багато обдарований В.Баженов. З Казаковим добре розумілися замовники з різними характерами та різними фінансовими можливостями. Він часто працює поряд з Баженовим (павільйони Ходинського поля з приводу Кучук-Кайнарджийської мирної угоди, реконструкція і проектування нового палацу в Кремлі). Тому до Казакова логічно переходили замови, які б міг отримати гордовитий Баженов. Саме Казаков будуватиме тимчасову резиденцію Катерини ІІ в Москві, пізніше розібрану (Пречистенський палац). Саме Казаков побудує нове приміщення для Сенату в Кремлі, що історики схильні розглядати як цілком прагматичну частину — нереального та гігантського проекту Баженова, величого, занадто кошторисного, але николи не втіленого.

Казаков не цурався навчатися у інших архітекторів. Навіть використовував їх вдалі ідеї, рішення, деталі. Бо це була звична практика тогодішніх митців, не тільки Казакова. Прагматичність проглядала навіть в первісних проектах та спорудах Казакова, наприклад, в ансамблі садиби Петровське-Алабіне для багатія Микити Акінфієвича Демідова (1710—1786), де відчуваються впливи проєктних рішень Баженова без зайвої фантазійності проектів останнього. Не дивно, що дослідники архітектури бездоказово відносили ансамбль до творів Баженова, що не підтвердилося архівними документами.

Садиба Биково[ред. | ред. код]

Казаков працював як в стилістиці класицизму, так і в новомодному псевдоготичному стилі. На відміну від жорстко обмеженого в формах класицизму (площини стін з обмеженим використанням оздоб чи їх відсутністю взагалі, колони, фронтони, портики, пілястри), псевдоготичний стиль давав можливість широкого використання інших форм та архітектрних об'ємів, їх неканонічної комбінації і яскравих кольорів, характерних для російської архітектури XVII століття. До цієї стилістики охоче зверталися -

• Юрій Фельтен (Чесменський палац, Чесменська церква, паркові павільйони)
• Старов Іван Єгорович (палац Островки для князя Потьомкіна)
• Львов Микола Олександрович (Приоратський палац, Гатчина)
• той же Василь Баженов.

Серед псевдоготичних споруд Матвія Казакова — Петровський імператорський палац, Володимирівська церква в садибі Биково та ін. Головою архітектурної команди в Москві, де працювали Баженов і Казаков, був генерал М. М. Ізмайлов, якому ніщо не заважало залучити до перебудов власної садиби Биково обох архітекторів, що він і зробив.

• 
  Петровський палац
• 
  Церква в садибі Биково
• 
  Собор у можайську. фасад.
• 
  Миколаївський собор у можайську

Палац імператриці в Царицино[ред. | ред. код]

Після поразки Баженова при побудові імператорської резиденції в Царицино і відсторонення того від будівництва — саме Казакову довірили побудову нового палацу імператриці. Але Катерина ІІ охолола до ідеї створення власної резиденції у Москві і палац покинули недобудованим. Романтична, зруйнована будівля в псевдоготичному стилі стоятиме пусткою більш ніж 200 років, а Казаков теж переживе гіркоту розчарувань, яку пережив при споруді Царицино до нього Баженов.

• 
  Руїна Казаковського палацу в Царицино, 2003 рік.
• 
  Казаков, проект парадного фасаду палацу
• 
  Палац після невдалого ремонту
• 
  Сучасне фантазійне завершення вежі, якого історично не було, стан на 2008 р.

Плани будівель Казакова[ред. | ред. код]

Серед креслень архітектора Казакова — чимало цікавих зразків розпланування різних за призначенням будівель і сполучення їх з архітектурним чи природним оточенням.

• 
  Малий Миколаївський палац( колишній Архієрейський будинокв Кремлі, зруйнований )
• 
  Арх. Казаков. Первісна (допожежна) будівля Московського університету
• 
  Казаков, план Петровського палацу в передмісті Москви.
• 
  Петровський палац, реставрація 2007 р.
• 
  Катерининська лікарня, 1790-ті рр. Плани 1 та 2 поверхів.
• 
  Генплан Катерининської лікарні,на 1887 р.
• 
  Фасад Катерининської лікарні, 2019 р.
• 
  Павловська лікарня

Смерть[ред. | ред. код]

Старого і заслаблого архітектора перед захопленням Москви вояками Наполеона сини вивезли до Рязані. У віці 74 роки він помер у Рязані і був похований на цвинтарі Рязанського монастиря Св. Трійці. Могила не збережена.

Архітектурна школа Казакова[ред. | ред. код]

Матвій Казаков був не тільки архітектором, а й викладачем. Відомо, що він викладав в школі, заснованій при Експедиції кремлівського будівництва. Серед учнів Матвія Казакова — архітектори

• Єготов І. В.
• Бове Йосип Іванович
• Бокарєв О. Н. та два сини архітектора з тим же прізвищем, що призвело до плутанини в авторстві будівель (атрибуція).

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

• У 1939 р. колишня вулиця Горохова в Москві перейменована на вул. Казакова
• Колишня вулиця Дворянська в місті Коломна перейменована на вул. Казакова
• Ім'ям цього чоловіка названо астероїд 5544 Казаков.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

• Садиба Рай-Семенівське, церква Спаса, добудови (1774-17813)
• Садиба Петровське-Алабіне, палац М. А. Демідова (нині Московська обл. Наро-Фомінський р-н, 1775—1776, зруйнований)
• Будинок архієпискрпа Платона(Архієрейський будинок, пізніше — Малий Миколаївський палац, Кремль, 1775 р.)
• Павільйони Ходинського поля на честь Кучук-Кайнарджийської мирної угоди, Москва, (участь в будівництві, 1775)
• Будівля Благородного зібрання (1775)
• Подорожній палац (Твер) для імператориці (участь в будівництві)
• Сенат, Кремль (1776—1787)
• Петровський імператорський палац в передмісті Москви (1776—1780)

• Церква Філіпа митрополита, Москва (1777—1788)
• Генеральний план забудови Коломни (1778)
• Церква Вознесіння, м. Коломна
• Міська садиба Демідова, Москва (1779—1791)
• Будинок Козицьких, Москва (1780—1788)
• Садиба в Коньково, зруйнована.
• Садиба Биково генерала М. М. Ізмайлова, перебудована в 19 ст.
• Володимирівська церква в садибі Биково, 1789 р..
• Садиба Царицино, імператорський палац (1786 р.), Москва, покинутий недобудованим.
• Допожежна будівля Московського університету (1786—1893)
• Садиба Ніколо-Погорєлове, мавзолей^[1]

(Смоленська губ. 1784—1802 рр., зруйнований)

• Церква Вознесіння, Москва, (1790—1793)

• Церква св. Козьми та Даміана, Москва (1791—1803)
• Міська садиба Губіна, Москва (1790-ті рр.)
• Міська садиба Баришнікова, Москва (1797—1802)
• Голіцинська лікарня, Москва (1796—1801)
• Павловська лікарня, Москва (1802—1807)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Михайлов А. И. Архитектор Д. В. Ухтомский и его школа. — М., Госстройиздат, 1954. 372 с. (Серия «Мастера русской архитектуры»).
• Власюк А. И., Каплун А. И., Кипарисова А. А. «Казаков. М. Ф.», 1957.
• журнал «Художник», № 2, 1990 (А.Крашенинников, статья «Зодчий Москви»)
• Белецкая Е. А. Архитектурные альбомы М. Ф. Казакова. М., 1956
• Коробко М. Ю. Дворец Екатерины II в селе Коньково // Царские и императорские дворцы. Москва, 1997.

Посилання[ред. | ред. код]

Генеалогія та некрополістика Родовід Словники та енциклопедії Православная энциклопедия · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana Довідкові видання Consortium of European Research Libraries Нормативний контроль FAST: 115801 · Freebase: /m/0280ssg · GND: 118854836 · ISNI: 0000000121015971 · J9U: 987007446685205171 · LCCN: n83146063 · NKC: nlk20010099158 · SUDOC: 149870779 · ULAN: 500055864 · VIAF: 57412091 · WorldCat: lccn-n83146063

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Казаков Матвій Федорович