Казань-Пасажирська — Вікіпедія

Казань-Пасажирська
Дата створення / заснування	1893
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Казань
Власник	Горьківська залізниця
Оператор	Російські залізниці
Дата офіційного відкриття	1894
Сусідня станція	Bişbaltad і Waxitd
Залізнична лінія	Q109398121? і Q109400488?
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd
Код залізничної станції	27030
Казань-Пасажирська у Вікісховищі

Координати: 55°47′17″ пн. ш. 49°06′03″ сх. д. / 55.78805555558377449° пн. ш. 49.100833333360775157° сх. д. / 55.78805555558377449; 49.100833333360775157

Казань (тат. Казан) — залізнична станція Казанського регіону Горьківської залізниці, розташована у місті Казані.

Історія[ред. | ред. код]

Історія вокзалу станції[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал був відкритий через деякий час після приходу в місто в 1893 році Московсько-Казанської залізниці. З радянського часу ^{[уточнити]} вокзал знаходився у підпорядкуванні Казанського відділення Горьківської залізниці. В даний час знаходиться під управлінням Горьківської регіональної Дирекції залізничних вокзалів^[1] — структурного підрозділу Дирекції залізничних вокзалів — філії ВАТ «РЗД».

У 1992 році головний будинок зазнав сильну пожежу і був відновлений до 1997 року. До святкування тисячоліття міста, в 2005 році, планувалася велика реконструкція вокзалу зі спорудженням над шляхами засклених залу очікування і спусків, але реалізовані були тільки реконструкція приміської будівлі і площі.

Від вокзалу діє залізнична радіальна 21-кілометрова лінія в аеропорт міського поїзда, яка обслуговує південні міські селища і аеропорт, а раніше була лінією Аероекспрес, спорудженої до Універсіади 2013 року.

Також до Універсіаді в іншій частині міста побудований Мультимодальний транспортно-пересадочний вузол «Казань-2».

Вокзал станції[ред. | ред. код]

Залізничний вокзальний комплекс станції Казань (Казань-1) знаходиться на Привокзальній площі в центральній частині Казані і включає в себе головний будинок (пам'ятник архітектури 1896 року і визначна пам'ятка міста, архітектор Генріх Руш^[2]), приміський термінал (побудований в 1967 році і реконструйований в 2005 році) і сервісну будівлю з касами далекого прямування, а також ряд службових будівель (всі побудовані в кінці XX — початку XXI століття). Казанський вокзал обслуговує 36 пар поїздів далекого прямування, в тому числі 13 — місцевого формування, а також приміські електропоїзди і дизель-поїзди (рейкові автобуси), що відправляються з відповідних тупикових платформ в західному і східному напрямках^[3]. Всього за рік вокзал обслуговує понад 8 млн пасажирів^[4]. Вокзал має 15 колій, кілька низьких платформ і критий надземний перехід-конкорс над коліями, з ліфтами, які працюють на всіх основних платформах. Територія вокзалу обгороджена, вхід на неї контролюється і доступний тільки тим хто має квитки на від'їзд, та тим що прибувають і супроводжуючим. Для проходу поїздів приміського вокзалу використовуються турнікетні комплекси в приміському терміналі і двох окремих павільйонах червоного кольору у західної і східної платформ. Через Привокзальну площу проходять всі види міського громадського транспорту, крім метро.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Дальнє слідування по станції[ред. | ред. код]

За графіком 2019 року через станцію курсували такі поїзди далекого прямування:

• 
  Приміський будинок
• 
  Адміністративна будівля
• 
  Новий корпус
• 
  Будівля вокзалу взимку.
• 
  Електропоїзд ЕС1 «Ластівка», який використовували під час Універсіади 2013 на лінії Аероекспрес в Казані.
• 
  Вокзал під час проведення Всесвітньої Універсіади в 2013 році.
• 
  Головна і приміська будівлі в нічному підсвічуванні

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

• Схема Арського (Східного) напрямку [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] на Яндекс. розклади(рос.)
• Схема Зеленодольського (Західного) напрямку [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.] на Яндекс. розклади(рос.)