Казвін — Вікіпедія

Казвін
قزوین
Вхід Masjed al-Nabi[en], Казвін, Іран.
Вхід Masjed al-Nabi[en], Казвін, Іран.
Вхід Masjed al-Nabi[en], Казвін, Іран.
Основні дані
36°17′07″ пн. ш. 50°00′14″ сх. д. / 36.285436666694444341° пн. ш. 50.00410000002777622° сх. д. / 36.285436666694444341; 50.00410000002777622Координати: 36°17′07″ пн. ш. 50°00′14″ сх. д. / 36.285436666694444341° пн. ш. 50.00410000002777622° сх. д. / 36.285436666694444341; 50.00410000002777622
Країна Іран Іран
Регіон Казвін
Столиця для Сефевідський Іран, Казвін, Qazvin Countyd і Central Districtd
Площа 64,132 км²
Населення 331 000 (2005)
Висота НРМ 1 800  м
Телефонний код 28
Часовий пояс UTC+3:30
GeoNames 119505
Міська влада
Вебсайт http://www.qomict.ir
Мапа
Мапа
Казвін. Карта розташування: Іран
Казвін
Казвін
Казвін (Іран)


CMNS: Казвін у Вікісховищі

Казвін, Газвін (перс. قزوین‎) — місто на півночі Ірану, адміністративний центр і найбільше місто остана Казвін. Населення — 331 000 осіб. Важливий центр текстильної промисловості — виробництво бавовни, шовка, шкіри. У передмістях Казвіна розташована найбільша в Ірані електростанція. Залізнична станція на гілці Тегеран — Тебриз.

Історія[ред. | ред. код]

Казвін у 1921

Про історію та топографію Казвіна є порівняно докладні відомості, оскільки з нього походить історик і географ XIV століття Хамдаллах Казвін. Засновником міста вважається Шапур, син Ардашира, родоначальника династії Сасанідів. Довгий час, навіть при Аббасидах, був одним з прикордонних пунктів Халіфату, оскільки Дейлом, гірська частина нинішнього Гіляну, не був завойований арабами. Мешканці ще в XIV столітті залишалися здебільшого сунітами шафіїтського толку і, за словами Хамдаллаха Казвіна, ніколи не підпорядковувалися ісмаїлітам, головні твердині яких знаходилися безпосередньо на північ від міста, у місцевості Рудбаре. Тут було до 50 сильних фортець; головними були Аламут та Меймундиз. При шаху Тахмаспа I (1524–1576) Казвін був деякий час столицею імперії Сефевідів. За відгуками мандрівників XVII століття, він не поступався жодному місту Персії, крім Ісфахана[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Відомі уродженці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бартольд В. В. Историко-географический обзор Ирана // Сочинения / Бартольд В. В.. — М. : Наука, 1971. — Т. VII: Работы по исторической географии и истории Ирана. — С. 199-200.