French
DeutschКазиєва Орда — Вікіпедія
Казиєва Орда (Казиїв улус, Малі Ногаї, Мала Ногайська Орда) — державне утворення ногаїв на правобережжі Волги, Надозів'ї, Передкавказзі й Кубані; виділилося в другій половині XVI ст. з Ногайської Орди. Засновник — мурза Казий. До середини XVIII ст. знаходилися в залежності від Криму і Туреччини.
Географія[ред. | ред. код]
У другій половині XVI і першій половині XVII сторіччя Казиєва Орда, або ногайці так званої Малої Ногайської Орди, що кочували в основному в північній частині межиріччя нижньої Волги і Дону, доки, близько 1640-х років, коли були витіснені звідти калмиками за річку Західний Манич. Після цього кочовища ногайців Малої Орди на півдні й південному заході доходили до пониззя Терека й північного берега річки Кубань. Таким чином, починаючи з кінця першої половини XVII сторіччя, Казиєва Орда кочувала на півдні Ростовської області, півночі Краснодарського й Ставропольського країв, півночі Дагестану, півночі Чечні та крайнього заходу Калмикії.
Історія[ред. | ред. код]
1557 — бей Ногайської Орди визнав себе васалом Івана Грозного. Частина ногаїв мігрують на захід і під керівництвом Казі-мірзи засновують на Кубані Малу Ногайську Орду.
1569 — Казиєва Орда бере активну участь у турецькому поході на Астрахань.
1571 — кримсько-ногайський похід на Москву.
1634 — внаслідок ногайсько-калмицької війни Велику Ногайську Орду ногайців витісняють на захід від Волги до Казиєвої Орди[1]
1783 — Крим анексувала Російська Імперія, тому багато ногайців переселяються російським військом з нижнього Дніпра на Кубань
У 16 сторіччі зимовим стійбищем Казиєва улусу був «Мажаров Юрт» над річкою Кума. Раніше Маджар був адміністративним центром монгольського улусу Берке, біля якого була зимова ставка Берке. Середньовічне місто Маджар відомо з 8 сторіччя.[2]
Інша назва малих ногаїв — кубанські татари.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Заволжье и его обитатели пять веков назад. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
- ↑ Ракушин А.И. Кочевые улусы Золотой Орды (по материалам курганных могильников Нижнего Поволжья XIII-XV вв.).
Посилання[ред. | ред. код]
- Вадим Трепавлов. Малая Ногайская Орда. Очерк истории // Тюркологический сборник. 2003−2004: Тюркские народы в древности и средневековье. — М. : Восточная литература, 2005. — С. 273−311.