French
DeutschКалайдович Костянтин Федорович — Вікіпедія
| Калайдович Костянтин Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 (30) травня 1792 Єлець, Орловське намісництво, Російська імперія |
| Помер | 16 (28) квітня 1832 (39 років) Москва, Російська імперія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Імператорський Московський університетd |
| Членство | Петербурзька академія наук, Q4330299? і Московське товариство дослідників природиd |
| Батько | Fyodor Kalaydovichd |
| Нагороди |  |
Калайдович Костянтин Федорович (30(19).05.1792–01.05 (19.04). 1832) — російський історик, археограф, археолог, мовознавець, член-кореспондент РАН[1][2]. Народився в м. Єлець (нині місто Липецької обл., РФ). Закінчив з відзнакою Московський університет (1810), здобув учений ст. кандидата словесних наук. Під час Війни 1812 добровольцем вступив до Московського ополчення, брав участь у боях. Після війни займався приватною викладацькою практикою. Водночас друкував статті, присвячені пам'яткам давньої писемності. За рекомендацією М. Бантиш-Каменського, від 1817 — контркоректор, а згодом — головний наглядач Комісії друкування державних грамот і договорів. Входив до гуртка відомих археографів, архівістів та істориків, створеного міністром закордонних справ Росії М. Румянцевим (т. зв. Румянцевський гурток). Брав участь в археографічних експедиціях. Відшукав десятки стародавніх рукописів. Започаткував наукове дослідження давньоруської фольклористики, розробив нові принципи відтворення та публікації текстів історичних джерел. Опублікував «Сборник Кирши Данилова» (1818), Судебники 1497 і 1550 (1819), тв. Кирила Туровського, Даниїла Заточника, київського митрополита Никифора I, Кирила Новгородця (зб. «Памятники российской словесности XII века», 1821), збірники «Иоанн, Болгарский экзарх» (1824), «Софийский временник» (1826–34), «Святославов Изборник 1073» (1880). Автор дослідження мови «Слова о полку Ігоревім»[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Профіль К. Ф. Калайдовича [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] на офіційному сайті РАН.(рос.)
- ↑ Історична довідка [Архівовано 22 грудня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Архіву РАН
- ↑ К. Ѳ. Калайдовичъ (під псевдонімом "Неизвѣстный"). Опытъ Рѣшенія вопроса, предложеннаго въ Обществѣ Любителей Россійской Словесности основанномъ при Императорскомъ Московскомъ университетѣ, о томъ, на какомъ языкѣ писана Пѣснь о полку Игоря: на древнемъ ли Славянскомъ, существовавшемъ въ Россіи до перевода книгъ Священнаго Писанія, или на какомъ нибудь областномъ нарѣчіи? [Архівовано 30 червня 2019 у Wayback Machine.] / Труды Общества любителей россійской словесности при Императорскомъ московскомъ университетѣ. Часть одинадцатая. — Москва: Въ университетской типографіи, 1818. — С. 3–32.(рос. дореф.)
Література[ред. | ред. код]
- Кот С. І. Калайдович Костянтин Федорович [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Калайдович Костянтин [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 573. — 1000 екз.
- Соколова Л. В. «Я не мог быть зрителем равнодушным...»: (К 220-летию со дня рождения К. Ф. Калайдовича) // Русская литература. 2012. № 4. С. 127-152. (у PDF форматі [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.])