Калашник Микола Олександрович — Вікіпедія

Калашник Микола Олександрович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 29 квітня 1989(1989-04-29)
Черкаси
Смерть 12 липня 2014(2014-07-12) (25 років)
Червона Зоря
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2011—2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Олекса́ндрович Кала́шник (29 квітня 1989 — 12 липня 2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1989 року в місті Черкаси. 2007 року закінчив Черкаський професійний ліцей — оператор ЕОМ, слюсар-збиральник радіоелектронної апаратури та приладів, наладчик технологічного обладнання. Військовослужбовець-контрактник, на службу призваний у 2011 році. Старший навідник гаубично-самохідної артилерійської батареї, 72-га окрема механізована бригада.

12 липня 2014 року загинув з Владиславом Бєлорусом на блокпосту біля села Червона Зоря Шахтарського району — від прямого влучення міни в САУ 2С-30 «Акація», здетонував боєкомплект.

16 липня 2014-го похований в Черкасах. Вдома лишилися батько та сестра (мати померла на початку липня 2014-го). Батько помер у 2017 році.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • 17 листопада 2016 року — нагороджений відзнакою «Почесний громадянин міста Черкаси»[1].
  • На фасаді Черкаського професійного ліцею, де навчався Микола, встановлено меморіальну дошку в пам'ять про нього.
  • 22 лютого 2016 року в Черкасах перейменовано провулок Рози Люксембург на провулок Миколи Калашника.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У Черкасах існує провулок Миколи Калашника[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Завжди в строю: загиблі АТОвці стали почесними громадянами Черкас. — Zmi.ck.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  2. У Черкасах змінено назви 63 вулиць і провулків (ДОКУМЕНТИ, ОНОВЛЕНО) | Суспільство | НОВИНИ | Черкаси — офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. www.rada.cherkasy.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]