Калитовська Марта Ієронімівна — Вікіпедія

Калитовська Марта Ієронімівна (1916—1990) — українська поетеса, перекладач, мистецтвознавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 22 жовтня [за ін. даними — 18 січня] 1916 р. у м. Стрий (Західна Україна). Батько Марти — Ієронім Калитовський, відомий в Галичині письменник сатирик (псевдонім Трохим Дріт), адвокат  і громадський діяч, мати Стефанія Левицька (Калитовська) (її дядьком був Михайло Грушевський), очолювала спілку «Союз Українок» у Стрию, мала економічну освіту, зналась на зарубіжній і українській літературі. Але прожила коротке життя, залишивши Марту зовсім немовлям на опіку рідним.

Здобула середню освіту в Дівочому Інституті в Перемишлі, в 1939—1941роках навчалась у Львівському університеті.

В 1943 році арештована гестапо, за допомогою «Червоного Хреста» звільнена.

В 1947—1952 роках в Лювені (Бельгія) студіювала історію мистецтв і отримала ліценціят гуманістичних наук. По закінченні навчання Марта їде до Франції  і працює в Сарселі  в Наукове Товариство Шевченка (НТШ), а згодом перебирається в Париж і поступає на службу в бібліотеку Інституту Східних Мов, пізніше в українську секцію для іммігрантів при  Міністерстві Закордонних справ. Знайомиться з письменницею Софією Яблонською і стає її секретарем. 1956 рік переїздить на о. Нуармутьє і живе з родиною Софії Яблонської -Уден . Впорядковує рукописи Яблонської.

По смерті Софії (1971році), Марта продовжує жити на острові, піклуватись будинком і садом як робила Софія, пише і робить переклади.

Померла в 16 січня 1990 року похована на Нуармутьє.

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Про її творчість в книзі "Поза традиції " антологія української модерної поезії в діяспорі, літературознавець і професор Іван Фізер пише:

Марта Калитовська - поет вузького, зате глибинного тематичного діапазону. Збірка Світлотіні переконливо доводить, що в межах цього діапазону її творчість динамічна і невпинно самобутня.

Автор поетичних збірок:

• «Лірика»(1955),
• «Рими і не-рими» (1959),
• «Десять листів до Софії» (1974, франц. мовою),
• «Світлотіні» (1987).

Перекладала твори Р. М. Рільке, Ш. Бодлера, П. Верлена, П. Клоделя та ін.

Окремі видання:

• Калитовська М. Вірші // Поза традиції. Антологія української модерної поезії в діаспорі. — Київ, Торонто, Едмонтон, Оттава, 1993. -С. 79-87.
• Калитовська М. Вірші // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. -С.18-19.
• Калитовська М. Місто під іржавим листям осени — поглядом Аполлінера, сарказмом Шова //Сучасність. — 1981. — Ч. 3-4 (243-24). — С. 208—213.
• Калитовська М. Поезії // Слово. Збірник 2: Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. — Нью-Йорк, 1964. — С. 49-50.
• Калитовська М. Світлотіні. Поезії. — Нью-Йорк, 1987. — 66 с.

Література[ред. | ред. код]

• Погребенник Ф. П. Калитовська Марта Ієронімівна // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. -К.: Українська енциклопедія ім. М. — П. Бажана, 1990. — Т. 2. — С. 382.
• Погребенник Ф. Українська поетеса у Франції // Кур'єр Кривбасу. — 1995. — № 32. — С. 29-30.
• Marta Kalytovska// Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 / Edited by Halyna Petrenko [ S.l. : s. n.]. — P. 161.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Див. також[ред. | ред. код]

• Калитовські