Кам'янка (Черкаська область) — Вікіпедія

Кам'янка
Герб Кам'янки (Черкаська область) Прапор Кам'янки (Черкаська область)
Вигляд на: Тясминський каньйон, храм Покрови, млин, грот декабристів.
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Черкаський
Громада Кам'янська міська громада
Код КОАТУУ: 7121810100
Засноване початок 17 століття, перша згадка між 1648 й 1659
Статус міста з 1956 року
Населення 11 857 (01.01.2017)[1]
Площа 15,23 км²[2]
Густота населення 93,83 осіб/км²
Поштові індекси 20800-20809
Телефонний код +380-4732
Координати 49°01′52″ пн. ш. 32°05′51″ сх. д. / 49.03111° пн. ш. 32.09750° сх. д. / 49.03111; 32.09750Координати: 49°01′52″ пн. ш. 32°05′51″ сх. д. / 49.03111° пн. ш. 32.09750° сх. д. / 49.03111; 32.09750
Висота над рівнем моря 127 м
Водойма р. Тясмин
Назва мешканців ка́м'янчанин, кам'янча́нка, ка́м'янчани
Відстань
Найближча залізнична станція Кам'янка
До обл./респ. центру
 - фізична 44,5 км [3]
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 60.3 км
До Києва
 - залізницею 240 км
 - автошляхами 231 км
Міська влада
Рада Кам'янська міська рада
Адреса 20800, м. Кам’янка, вул. Героїв Майдану, 37
Вебсторінка Кам'янська міськрада
Міський голова Тірон Володимир Іванович
Кам'янський районний форум — Кам'янка онлайн

Кам'янка у Вікісховищі

Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Черкаська область
Кам'янка
Кам'янка
Мапа

Ка́м'янка — місто в Черкаському районі Черкаської області України, центр Кам'янської міської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці Тясмин, правій притоці Дніпра за 62 км від обласного центру — міста Черкаси біля автошляху Н01. Однойменна залізнична станція на лінії Київ — Знам'янка.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто Кам'янка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Кам'янки

У XVII столітті це було сотенне містечко Чигиринського полку. За Прутським трактатом 1711 року між Росією й Туреччиною містечко потрапило під владу Польщі. З 1756 року воно належало князям Любомирським, а після поділу Польщі стало власністю російського поміщика Л. Давидова, від котрого перейшло в спадщину до його сина, який пізніше взяв участь у декабристському русі. Саме в Кам'янку приїжджали офіцери російської армії, щоб утворити Південне товариство. Всі вони брали участь у війні з Наполеоном, бачили Європу й захопилися демократичними ідеями. Вони переконалися, що монархічний чиновницько-бюрократичний лад Росії суперечить європейським революційним ідеям про свободу, рівність, братерство, що царизм став гальмом у розвитку країни. Члени товариства задумали змінити суспільство революційним шляхом, створивши задля цього таємну організацію. Саме в Кам'янці знаходилася філія Південного товариства (головна управа якого була в Тульчині) революціонерів, яких пізніше назвуть декабристами.

У Кам'янку 1820 року приїздив О. Пушкін. Одним із найулюбленіших місць відпочинку поета була скеля посеред течії Тясмину, котру тепер називають Пушкінською. Саме там під впливом захоплення Марією Раєвською Пушкін на скелі написав славнозвісні вірші «Я пережил свои желанья», «Нереида», «Редеет облаков летучая гряда», там він закінчив і романтичну поему «Кавказский пленник». Пушкін також бував у гроті, пам'ятці архітектури XVIII століття, що служив місцем для таємних зустрічей декабристів. На його гранітному півколі були написані слова Рилєєва: «Нет примиренья, нет условий между тираном и рабом».

У Кам'янці неодноразово бував і писав свої твори великий українсько-російський композитор П. Чайковський, який приїздив до своєї молодшої сестри Олександри, що була одружена з сином декабриста — Л. В. Давидовим. Там, над Тясмином, у Кам'янці композитор створив найкращі свої твори — опери «Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Орлеанська діва», «Черевички»; балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», розпочав писати українську симфонію. Саме в Кам'янці композитор неодноразово чув гру і спів кобзарів, захоплювався народними піснями та легендами, що справили на його творчість великий вплив. Нині в колишній садибі Давидових, так званому Зеленому будинку, діє Літературно-меморіальний музей О. Пушкіна та П. Чайковського, а в парку встановлено їм пам'ятники.

18 листопада 2017 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці[4].

З 2017 року шляхом об'єднання сільських рад місто Кам'янка — адміністративний центр громади.[5]

Епідемія коронавірусу[ред. | ред. код]

29 березня 2020 року із 46 інфікованих коронавірусом в межах Черкаської області (43 виявлено тільки за останню добу) 23 - з міста Кам’янка. У Кам'янці 5 медпрацівників інфікувалися.[6]

Місто стало одним із епіцентрів епідемії на Черкащині.

У Кам'янці 29 березня ввели комендантську годину із 8 вечора до шостої ранку. Багато інфікувалися від водія маршрутки, якого ще 27 березня поклали до лікарні[7].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність[ред. | ред. код]

Населення — 11 857 осіб у 2017, 12 956 осіб у 2011, 14 291 особа у 2007, 15 109 осіб у 2001, 14 400 осіб у 2004 та 14 800 осіб у 1972 роках.

Національний склад[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[8]:

Національність Відсоток
українці 94,82 %
росіяни 4,27 %
інші/не вказали 0,91 %

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9][10]:

Мова Відсоток
українська 95,78 %
російська 3,96 %
інші/не визначилися 0,26 %

Економіка[ред. | ред. код]

Верстатний парк заводу дозволяє виробляти практично будь-яку механічну обробку, обмежуючись лише геометричними розмірами заготовок, а саме: токарних (зокрема й на верстатах з ЧПУ), фрезерну, зубошліфувальні (до 5-го ступеня точності включно), плоске і кругле шліфування, плоске і кругле доведення. Наявність термоконстантного цеху дозволяє виготовляти деталі високого класу точності.

  • ДП «Кам’янський спиртогорілчаний комбінат»;
  • ВАТ «Кам’янський завод продтоварів»;
  • ТОВ «АСТІ Кам’янський елеватор»
  • ДП «Кам’янський лісгосп»
  • ТОВ «Інтербудтехсервіс»

Музеї[ред. | ред. код]

Стела «Я люблю Кам'янку»

Парки[ред. | ред. код]

Туризм[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
  3. maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Предстоятель Київського Патріархату освятив новозбудований храм у місті Кам'янка на Черкащині. Архів оригіналу за 22 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. № 728-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Черкаської області». офіційний сайт КМУ. Архів оригіналу за 29 квітня 2023. Процитовано 26 жовтня 2023. 
  6. Названо місце головного вогнища Covid-19 на Черкащині, де за день кількість інфікованих підстрибнула з 3 до 46 [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.], Еспресо, 29 березня 2020
  7. У місті на Черкащині запровадили комендантську годину — там уже понад 20 інфікованих (оновлено) [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.], П'ятий, 29.03.2020
  8. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  9. Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  11. Кам'янський машинобудівний завод. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 30 жовтня 2016. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  • Шкаліберда Марія Антонівна. Кам'янський літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського. Путівник. — Дніпропетровськ : Промінь, 1972. — 76 с.

Посилання[ред. | ред. код]