Камінський Анатоль Григорович — Вікіпедія

Анатоль Камінський
5-й Голова ОУНЗ
червень 1991 — 28 травня 2019
Попередник	Дарія Ребет
Наступник	?
Народився	17 травня 1925(1925-05-17) с. Кошляки, Збаразький повіт, Тернопільське воєводство, Польська республіка
Помер	28 травня 2019(2019-05-28) (94 роки) Варвік, штат Нью-Йорк,  США
Відомий як	письменник
Політична партія	ОУН

Анатоль Григорович Камінський (17 травня 1925, Кошляки, нині Скориківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область — 28 травня 2019, Варвік, Нью-Йорк, США) — український політичний і громадський діяч, публіцист, правник. Голова Проводу ОУНЗ з червня 1991 року. Лавреат Міжнародної премії ім. П. Орлика (1994). Дійсний член НТШ (з 2000).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 17 травня 1925 року в селі Кошляки Збаразького повіту (тепер Скориківська сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область).

У 1943 році закінчив гімназію у Львові. Вивчав право в Українському вільному університеті в Мюнхені до 1953 року.

Протягом 1956–1959 років навчався у Лондонській школі економічних і політичних наук (Англія) за спеціалізацією — «теорія і практика дипломатії».

З 1960 до 1980 року працював на різних посадах у видавничому об'єднанні «Пролог» в Нью-Йорку, був його секретарем, заступником голови (1973–1980).

Протягом 1983–1989 був керівником Української служби Радіо Свобода в Мюнхені.

Друкувався в журналах «Сучасність», «Український самостійник», щоденнику «Свобода». З 1989 р. викладає міжнародні відносини і міжнародне публічне право в УВУ. Читав лекції в Інституті міжнародних відносин у Києві, Львівському державному університеті ім. І. Франка.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Протягом 1954–1958 років займав посаду Голови Екзекутиви Закордонних Частин ОУН — ОУН за кордоном (ОУНз). У 1973–1981 роках — член Президії Середовища Української головної визвольної ради (УГВР) та заступник Голови Середовиша УГВР у 1981–1995 роках.

Голова ОУНЗ від червня 1991 року і Голова Політичної Ради Середовища УГВР від квітня 1995 року.

Помер 28 травня у Варвіку, Нью-Йорк‚ похований на цвинтарі св. Духа у Гемптонбургу‚ Нью-Йорк.^[1]

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Автор 14 книг, в тому числі:

• „На новому етапі“ (1965) [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.],
• „За сучасну концепцію української революції“ (1970) [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.],
• „Динаміка визвольної боротьби“ (1973) [Архівовано 18 липня 2020 у Wayback Machine.],
• „Між двома революціями“ (1974) [Архівовано 26 листопада 2020 у Wayback Machine.],
• „До перспектив нашої політики“ (1977) [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.],
• „Яка орієнтація?“ (1981) [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.],
• „Край, еміграція і міжнародні закуліси“ (1982) [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.],
• „На перехідному етапі“ (1990) [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.],
• „Від насильної до мирної революції“ (1990) [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.],
• „Василь Охримович“ (1999) [Архівовано 17 січня 2021 у Wayback Machine.],
• підручник „Основи міжнародних відносин“ (2001) та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Анатоль Камінський // Українського цвіту по всьому світу. — К. : ТОВ „Світ Успіху“, 2008. — С. 110—111.
• Маркусь В. Камінський Анатоль // Енциклопедія української діяспори / Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д. Маркусь. — Нью-Йорк– Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 335.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с. — ISBN 978-966-317-145-6.

Посилання[ред. | ред. код]

• „Пролог“ у холодній війні проти Москви. Продовження визвольної боротьби із-за кордону» [Архівовано 27 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Репресії проводятися лише кадрами з «чекістською» субкультурою [Архівовано 2 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Олександр Панченко. Анатоль Камінський і його визвольна концепція [Архівовано 25 січня 2016 у Wayback Machine.] // Закордонна Газета, за 2 червня 2015 (дата доступу 9 січня 2016).

Попередник Дарія Ребет

4-й Голова Проводу ОУНз червень 1991 — 28 травня 2019

Наступник  ?

п о р Провідники УВО, ОУН і організацій, що вийшли з неї УВО Євген Коновалець Крайові команданти УВО Юрій Полянський (1922—1923) • Петро Бакович (1923) • Андрій Мельник (1923—1924) • Ярослав Індишевський (весна 1924 — середина 1926) • Юліан Головінський (друге півріччя 1926 — 01.1927) • Роман Сушко (1927 — 11.1928) • в.о. Володимир Горбовий (11.1928 — 12.1928) • Богдан Гнатевич (12.1928 — 02.1929) • Омелян Сеник (02.1929 — кінець 1929) • (2-й раз) Роман Сушко (кінець 1929 — 06.1930) • (2-й раз) Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • (2-й раз) Богдан Гнатевич (осінь 1930—1931) Крайові команданти УВО на Східних Українських Землях Іван Андрух (1920—1921) ОУН Євген Коновалець (3.2.1929 — †23.5.1938) • Андрій Мельник (23.5.1938 — †1.11.1964) • Олег Штуль-Жданович (1.11.1964 — †4.11.1977) • Денис Квітковський (4.11.1977 — †15.03.1979) • Микола Плав'юк (15.3.1979 — †10.3.2012) • Богдан Червак (26.5.2012 — досі) Крайові провідники ОУН Богдан Кравців (02.1929 — 11.1929) • Зенон Пеленський (11.1929 — 06.1930) • Юліан Головінський (06.1930 — †30.9.1930) • Степан Охримович (10.1930 — †10.4.1931) • Іван Габрусевич (06.1931 — 03.1932) • Богдан Кордюк (05.1932 — 01.1933) • Степан Бандера (01.1933 — 06.1934) • Осип Мащак (07.1934 — 08.1934) • Олекса Гасин (09?.1934 — 02?.1935) • Лев Ребет (02.1935 — 7.2.1939) • Мирослав Тураш (7.2.1939 — †06.1939) • Володимир Тимчій (06.1939 — †02.1940) • Осип Грицак (03.1940 — 04.1940) ОУНР (ЗЧ ОУН) Степан Бандера (02.1940 — 15.10.1959) • Степан Ленкавський (1959—1968) • Ярослав Стецько (1968 — †5.7.1986) • Василь Олеськів (1986—1991) • Ярослава Стецько (1991—2001) • Андрій Гайдамаха (2001 — 13.4.2009) • Стефан Романів (13.4.2009 — 12.2022) • Олег Медуниця (14.12.2022 — досі) Голови проводу ОУНР на Українських землях Дмитро Мирон-Орлик (04.1940 — 12.1940) • Іван Климів (12.1940 — 07.1941) • Микола Лебедь (09.1941 — 05.1943) • Роман Шухевич (05.1943 — †05.03.1950) • Василь Кук (07.1950 — 05.1954)… • (посада вакантна) • …Зеновій Красівський (? після 1985 — †20.9.1991) • далі посада поєднана з посадою Голови ОУНР ОУНЗ (ЗЧ УГВР) Зенон Матла (02.1954 — 12.1956) • Лев Ребет (12.1956 — †12.10.1957) • Роман Ільницький (10.1957 — ?) • Богдан Кордюк (? — 1979) • Дарія Ребет (1979 — 06.1991) • Анатоль Камінський (06.1991 — 05.2019) ОУНД Павло Дорожинський (2005 — †18.3.2015) • Віктор Світайло (2015 — досі)

п о р Відомі уродженці Підволочиського району письменники Надія Мориквас • Микола-Мирослав Палій • Жанна Юзва художники і культурні діячі Василь Балешта • Михайло Баран • Ярослав Геляс • Володимир Кивелюк • Іван Кучмак • Ярослав Мотика • Петро Обаль • Михайло Осінчук • Степан Савка • Христина Стебельська релігійні діячі Микола Вояковський • Агапіт (Гуменюк) • Андрій Заяць • Мирослав Колодій • Леонтій Куницький • Нестор (Писик) • Владислав Рубін • Іван Татаринський • Афанасій (Яворський) громадські діячі, військовики Лев Ганкевич • Мирон Голояд • Павло Голояд • Андрій Жуковський • Іван Кивелюк • Семен Кивелюк • Нестор Миколюк • Нестор Процик • Михайло Сорока • Марія Татаринська-Скубова науковці Анатоль Камінський • Олександр Кульчицький • Орест Матковський • Тимофій-Теофан Рибак краєзнавці Єфрем Гасай

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль FAST: 120576 · GND: 124462618 · GKG: /g/11dyjsslt · ISNI: 0000000082435059 · LCCN: n83208586 · MAK: 9810563415305606 · NUKAT: n2009120183 · VIAF: 60017310 · WorldCat: lccn-n83208586