Канарська течія — Вікіпедія

Вертикальна Канарська течія

Канарська течія — холодна морська течія Атлантичного океану, що рухається з півночі на південь вздовж Піренейського півострова та Північно-Західної Африки[1]. Є східною периферією північного субтропічного антициклонального круговороту поверхневих вод, як гілка Північно-Атлантичної течії[2]. На півдні Канарська течія переходить в Північну пасатну, частково відхиляючись у Гвінейську затоку[1]. Назва течії походить від Канарських островів.

Середня швидкість до 2 км/год (55 см на секунду)[2]. Ширина 400—600 км[1]. Температура води в лютому від 12 °C до 23°С, серпні від 19 °C до 26°С. Солоність води 36,0-36,8 ‰[2][1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г (рос.) География. Современная иллюстрированная энциклопедия / под ред. проф. А. П. Горкина. — М.: Росмэн, 2006.
  2. а б в Канарское течение // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).