74-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбувся з 6 по 17 липня 2021 року. Журі основного конкурсу очолить американський режисер Спайк Лі, який мав очолювати торішній фестиваль, який став неможливим у повноцінному форматі через початок пандемії коронавірусу[1][2].
Фільмом відкриття стане музичний фільм «Аннетт» французького режисера Леоса Каракса[3][4][5].
На кінофестивалі 11 липня було продемонстровано дві стрічки від України. В конкурсній програмі "Тиждень критики" представлено ігровий фільм режисера та сценариста Елі Ґраппа – "Ольга", знятий за участі української кінокомпанії Pronto Film. Також у програмі «Спеціальних показів» бере участь документальний фільм Сергія Лозниці "Бабин яр. Контекст" виробництва ATOMS & VOID[6][7][8].
- Спайк Лі, американський режисер, голова журі
- Маті Діоп, французько-сенегальська режисерка й акторка
- Мілен Фармер, канадсько-французька співачка та автор пісень
- Меггі Джилленгол, американська акторка, режисер та продюсер
- Джессіка Гауснер, австрійська режисерка і сценаристка
- Мелані Лоран, французька акторка й режисерка
- Клебер Мендонса Філе, бразильський режисер, програміст і критик
- Тахар Рахім, французький актор
- Сон Кан Хо, південнокорейський актор
Сінефондасьйон та короткометражні фільми[ред. | ред. код]
Міжнародний тиждень критики[ред. | ред. код]
| Переможці виділені окремим кольором |
| Гран-прі виділені окремим кольором |
До основного конкурсу відібрані наступні фільми:[9]
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| Колено Ахеда | הדרך (Ha’derech)[en] | Надав Лапід |  Ізраїль,  Франція |
| Аннетт | Annette | Леос Каракс | Франція,  Німеччина,  Бельгія |
| Бенедетта | Benedetta | Пол Верговен | Франція,  Нідерланди |
| Острів Бергмана | Bergman Island | Міа Гансен-Льове |  Бразилія, Франція, Німеччина,  Мексика |
| Біти Касабланки | Haut et Fort[en] | Набиль Аюш |  Марокко, Франція |
| Купе номер шість | Hytti nro 6[en] | Юхо Куосманен |  Фінляндія,  Естонія,  Росія, Німеччина |
| Сядь за кермо моєї машини | ドライブ・マイ・カー (Doraibu mai kā) | Рюсуке Хамагуті |  Японія |
| Все пройшло добре | Tout s'est bien passé | Франсуа Озон | Франція |
| День прапора | Flag Day[en] | Шон Пенн |  США |
| Розподіл | La Fracture[en] | Катрін Корсіні | Франція |
| Франція | France | Брюно Дюмон | Франція,  Італія, Німеччина, Бельгія |
| Французький вісник. Додаток до газети «Ліберті. Канзас івнінг сан» | The French Dispatch | Вес Андерсон | США |
| Герой | قهرمان (Ghahreman) | Асгар Фархаді |  Іран |
| Язики | Lingui[en] | Махамат Салех Харун |  Чад, Бельгія, Франція, Німеччина |
| Пам'ять | Memoria | Апічатпон Вірасетакул |  Колумбія, Франція, Німеччина, Мексика,  Таїланд,  Велика Британія |
| Нітрам | Nitram[en] | Джастін Курзель |  Австралія, Велика Британія |
| Париж, 13-й район | Les Olympiades[en] | Жак Одіар | Франція |
| Петрови в грипу | | Кирило Серебренніков | Росія, Франція, Німеччина,  Швейцарія |
| Красна Ракета | Red Rocket[en] | Шон Бейкер | США |
| Непримиренні | Les Intranquilles[en] | Жоакім Лафосс | Бельгія, Франція |
| Історія моєї дружини | A feleségem története | Ільдіко Еньєді |  Угорщина, Франція, Німеччина, Італія |
| Три поверхи | Tre piani[en] | Нанні Моретті | Італія, Франція |
| Титан | Titane | Джулія Дюкорно | Бельгія, Франція |
| Найгірша людина в світі | Verdens verste menneske | Йоакім Трієр |  Норвегія,  Швеція, Франція |
До номінації відібрані:[9]
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| Після Янга | After Yang | Когонада | США |
| Голуба бухта | Blue Bayou[en] | Джастін Чон | США |
| Гарна мати | Bonne mère[en] | Афсія Ерзі | Франція |
| Обіцянка Хасана | Bağlılık Hasan[en] | Семіх Капланоглу |  Туреччина |
| Фреда | Freda | Жессіка Жен'ес |  Гаїті |
| Гай Вар | Gaey Wa'r | Цзяцзуо На |  КНР |
| Велика свобода | Great Freedom | Себастьян Мейз |  Австрія |
| Справа | | Олексій Герман-молодший | Росія |
| Невинуваті | De uskyldige[en] | Ескіль Вогт |  Данія, Фінляндія, Норвегія, Швеція, США |
| Цивільний | La Civil[en] | Теодора Міхай | Бельгія, Мексика,  Румунія |
| Агнець | Lamb | Вальдимар Йоганнссон |  Ісландія,  Польща, Швеція |
| Нехай буде ранок | תן לזה להיות בוקר[en] | Еран Колірін | Ізраїль |
| Хлопці при грошах | 尋找[en] | Сі Бі Їі | Австрія, Бельгія, Франція,  Тайвань |
| Мої брати і я | Mes frères et moi | Йоан Манка | Франція |
| Вогняна ніч | Noche de fuego[en] | Тетяна Уесо | Мексика |
| — | Rehana Maryam Noor[en] | Абдулла Мохаммад Саад |  Бангладеш |
| Мир | Un monde | Лаура Вандел | Бельгія |
| Розтуляючи кулаки | | Кіра Коваленко | Росія |
| Жінки плачуть | Жените плачат | Весела Казакова, Міна Мілева |  Болгарія, Франція |
Наступні фільми були відібрані для показу поза конкурсом:[9]
Наступні фільми були обрані для демонстрації в розділі Каннська прем'єра:[10][11]
- (CdO)вказує фільм, що підходить для Caméra d'Or, як повнометражний режисерський дебют.
| Українська назва | Оригінальна назва | Режисер(и) | Країна |
| Моряк гір | O Marinheiro das Montanhas | арім Айнуз | Бразилія |
| | Black Notebooks | Шломі Елкабец | Ізраїль |
| Бабин Яр. Контекст | | Сергій Лозниця |  Україна |
| | Mi iubita, mon amour (CdO) | Ноемі Мерлан | Франція |
| | New Worlds, The Cradle of a Civilization | Ендрю Мускато |  Греція, США |
| | Les Héroïques (CdO) | Максим Рой | Франція |
| | Are You Lonesome Tonight? (CdO) | Вень Шипей | КНР |
| | H6 (CdO) | Є Є | Франція |
| | The Year of the Everlasting Storm | Джафар Панагі, Ентоні Чен, Малік Вітталь, Лора Пойтрас, Домінга Сотомайор Кастільо, Девід Лоурі, Апічатпон Вірасетакул | Іран,  Сінгапур, США,  Чилі, Таїланд |
- (CdO) indicates film eligible for the Caméra d'Or as a feature directorial debut.
- Найкраща жіночу роль — норвезька акторка Ренате Рейнсве за гру у фільмі «Найгірша людина у світі» режисера Йоахіма Тріра.
- Найкраща чоловічу роль — американський актор Калеб Лендрі Джонс за участь в австралійській драмі «Нітрам» режисера Джастіна Курзеля.
- Найкращий режисер — Леос Каракс, який зняв фільм «Аннетт».
- Найкращий сценарій — Рюсуке Хамаґуті та Такамаса Ое, які написали його до фільму «Сядь за кермо моєї машини».
- Приз журі — ізраїльський режисер Надав Лапід за фільм «Коліно Ахеда» та таїландський митець Апічатпонг Вірасетакул з кінострічкою «Пам'ять»[13].
|
|---|
| | | | Нагороди офіційної програми | | |
|---|
| | Нагороди паралельних секцій | |
|---|
| Нагороди
незалежних організацій | |
|---|
| | Роки проведення | |
|---|
| | Інші заходи та статті по темі | |
|---|
|
French
Deutsch
Франція
США Спайк Лі
Каннський кінофестиваль 2021 у Вікісховищі 
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Туреччина 
Гаїті 
КНР 
Австрія 
Росія 
Данія, 
Фінляндія, 
Норвегія, 
Швеція, .svg){kind=small}
Бельгія, 
Мексика, 
Румунія 
Ісландія, 
Польща, 
Ізраїль 
Тайвань 
Бангладеш 
Болгарія, .svg){kind=small}
Канада, 
Південна Корея 
Бразилія 
Україна 
Греція, 
Іран, 
Сінгапур, 
Чилі, 
Таїланд 
