Канцлер — Вікіпедія

Станіслав Жолкевський, великий канцлер коронний.
Олександр Безбородько, канцлер Російської імперії.

Ка́нцлер (лат. Cancellarius, «секретар») — почесний титул і посада в ряді країн світу. У середньовічній і модерній Європі — вища посадова особа, що очолювала королівську канцелярію і архів, зберігала державну печатку, керувала урядом країни й закордонними справами. Залежно від контексту, сучасний термін «канцлер» може мати такі значення:

  • 1) голова уряду (переважно в німецькомовних країнах; аналог прем'єр-міністра);
  • 2) голова зовнішньо-політичного відомства уряду (аналог міністра закордонних справ);
  • 3) голова юридичного відомства уряду (аналог міністра юстиції);
  • 4) голова фінансово-економічного відомства уряду (аналог міністра економіки чи фінансів);
  • 5) титул голови університету.

Австрія[ред. | ред. код]

Велика Британія[ред. | ред. код]

Естонія[ред. | ред. код]

  • Канцлер юстиції — наглядач за конституційністю нормо-правових актів у Естонській республіці.

Курляндія[ред. | ред. код]

Докладніше: Канцлер Курляндії

Литва[ред. | ред. код]

Німеччина[ред. | ред. код]

Польща[ред. | ред. код]

Росія[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Канцлер