French
DeutschКанівське водосховище — Вікіпедія
| Канівське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д.Координати: 49°55′34″ пн. ш. 31°28′46″ сх. д. / 49.92611° пн. ш. 31.47944° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Регіон | Київ | |||
| Розташування | Канів, на півдні Київська і Черкаська області України | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Гідроелектростанційне водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 675 км² | |||
| Глибина середня | 4,4 м | |||
| Глибина макс. | 19 м | |||
| Довжина | 162 км | |||
| Ширина | 5 км | |||
| Об'єм | 2,6 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | басейн Дніпра | |||
| Вливаються | Дніпро, Трубіж, Стугна, Бобриця | |||
| Витікають | Дніпро | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Київ, Українка, Ржищів | |||
 | ||||
  Канівське водосховище (Україна) | ||||
 | ||||
| | ||||
 Канівське водосховище у Вікісховищі | ||||
Ка́нівське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на Дніпрі, розташоване частково в Київській і частково в Черкаській областях, а також у місті Києві.
Опис[ред. | ред. код]
Канівське водосховище є наймолодшим у каскаді водосховищ, що створені на Дніпрі. Його заповнення водою відбувалось протягом 1974—1976 рр. Підпор від Канівської гідроелектростанції (ГЕС) поширюється до створу Київської ГЕС. Канівське водосховище покриває площу 675 км² і містить близько 2,63 км³ води. Його довжина становить приблизно 123 км, максимальна ширина — 8 км. Найбільша глибина 21 м. Біля берегів Канівське водосховище дуже мілке.
Найбільші річки, що впадають: Стугна і Трубіж.
Найбільші міста на узбережжі Канівського водосховища: Київ, Українка, Переяслав та Канів.
Київська ділянка водосховища повністю збігається з тим руслом, наявними рукавами, протоками та обрисами островів, що існували на Дніпрі до заповнення водосховища. Єдиною зміною є невелике зростання рівня води та відсутність зміління русла влітку через регуляцію рівнів води. Адже до 1970-х років річка доволі сильно мілішала влітку, утворювалися великі мілини поблизу Пішохідного мосту та мосту Патона.
Гребля водосховища розташована на схід від Канева. Складається з Канівської гідроелектростанції та шлюзу. Гребля була збудована між 1972 і 1978 роками і має довжину 16 км.
При заповненні водосховища були затоплені близько 20 сіл: Рудяків, Кальне, Гусинці (збереглася гусинська Спасо-Преображенська церква), Яшники, Вільхов, Кошари, Підсінне, Андруші, Полуботькова Слобода, Козинці, В'юнище, Циблі (стара частина села, село перенесене на нове місце; збереглися руїни церкви), Городище, Піщанка, Комарівка, Чаплин, Тростяно-Безбородка, Решітки (лівий берег), Зарубинці, Селище (правий берег).
Економічне значення[ред. | ред. код]
Канівське водосховище є резервуаром для функціонування Канівської ГЕС. Крім того, із водосховищем пов'язана діяльність інших енергетичних підприємств — Трипільської ТЕС та проєктованої Канівської ГАЕС.
Заходи безпеки[ред. | ред. код]
Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.
Галерея[ред. | ред. код]
.jpg)
._%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg)
._%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE_2.jpg)
._%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE_3.jpg)
.jpg)
Великі панорами водосховища[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Вишневський В. І., Шевчук С. А. Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2018. — 116 с.
- Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
- Що ГЕС дніпровські нам готують? [Архівовано 24 березня 2014 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
