Канін Ніс — Вікіпедія

Координати: 68°40′00″ пн. ш. 43°17′00″ сх. д. / 68.66667° пн. ш. 43.28333° сх. д. / 68.66667; 43.28333

Канін Ніс — крайня точка півострова Канін

Канін Ніс — мис, розташований на північно-західній частині півострова Канін, в Ненецькому автономному окрузі Архангельської області (північ Європейської частини Росії). Характеризується крутими і урвистими схилами. Висота 15-20 м. Омивається з південного заходу Білим морем, з північного сходу — Баренцовим морем.

Рослинність — типова тундрова. Господарка — оленярство.

На мисі ведуться метеорологічні спостереження — тут розташована метеостанція[1]. Також на мисі знаходиться маяк, збудований ще у 1915 році[2].

Клімат[ред. | ред. код]

Середньорічна температура — (-1,1) ° C, найхолодніші місяці — січень і лютий, найтепліші — липень і серпень.

  • Середньорічна температура повітря — −0,5 °C
  • Середня швидкість вітру — 7,4 м/с
  • Відносна вологість повітря — 87 %
Клімат Каніного носа
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 3,4 2,0 2,3 8,4 19,0 25,5 30,0 25,0 20,0 11,1 8,9 5,0 30,0
Середній максимум, °C −6 −6,8 −5 −2,4 1,6 7,7 12,0 10,6 7,9 3,6 −0,5 −3,5 1,6
Середня температура, °C −8,5 −9 −6,9 −4,5 −0,4 4,9 9,0 8,5 6,2 2,3 −2,1 −5,3 −0,5
Середній мінімум, °C −10,7 −11,4 −9,2 −6,4 −1,9 2,8 6,8 6,8 4,7 0,8 −3,9 −7,6 −2,4
Абсолютний мінімум, °C −31,7 −32,8 −28 −22,2 −17,2 −5 −3,2 0,0 −2,8 −12,2 −22,2 −29 −32,8
Норма опадів, мм 41 30 29 22 22 31 37 46 46 51 39 42 436
Днів з дощем 1 1 1 2 6 12 15 17 19 15 7 3 99
Джерело: ПОГОДА в Канином Носе

В культурі[ред. | ред. код]

— І ви цим човником пропливли через море триста миль? — здивувався начальник наукової станції.
— Так що ж такого,— усміхнувся Володя.— Ми йшли морем від Кемі до Каніна Носа. Там взяли бензину і пройшли в Бєлужу Губу на Новій Землі. Відтіля в Руську гавань. А триста миль тільки від Руської гавані до вас.

Микола Трублаїні, Хатина на кризі, 1934[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Фотографія метеостанції. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 27 травня 2011.(рос.)
  2. Канінський маяк. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 27 травня 2011.(рос.)
  3. Микола Трублаїні. Лахтак. — Київ : Веселка, 1987. — 331 с.