French
DeutschКапуш Олександр Васильович — Вікіпедія
| Капуш Олександр Васильович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 27 липня 1991.svg){kind=small} Українська РСР, Ужгород | ||
| Смерть | 6 лютого 2015 (23 роки) Україна, Чорнухине(загиблий у бою) | ||
| Громадянство | Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність | Україна | ||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||
| Рід військ |  Механізовані війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Командування | |||
| Командир відділення | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Олекса́ндр Васи́льович Капуш (нар. 27 липня 1991, м. Ужгород, Закарпатська область, УРСР, СРСР — 6 лютого 2015, смт Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2017, посмертно)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1991 року в місті Ужгороді на Закарпатті. 2006 року закінчив ужгородську загальноосвітню школу № 6 ім. В. Гренджі-Донського. Любов до військової справи з дитинства хлопцеві прививав його дідусь — Іван Іванович, свого часу він працював у 6-ій школі військовим керівником[2].
Вступив на військову службу за контрактом.
Старший механік-водій — командир гірсько-піхотного відділення гірсько-піхотного взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.
З травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України, зокрема у боях за Луганський аеропорт.
Загинув 6 лютого 2015 року, під час бою в районі смт Чорнухине, зазнавши поранення осколком від гранати у скроню. Група розвідників, очолювана Олександром, обороняла позиції від переважаючих сил російських терористів. У найскладніший момент бою на групу зі сторони противника кинули гранату. Олександр прикрив собою товариша, а сам — загинув на місці[3]. Тоді ж біля Чорнухиного під час танкової атаки російських бойовиків загинули вояки 57-ї мотопіхотної бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко.
18 лютого з 23-річним воїном-захисником прощались в Ужгороді. Похований на кладовищі «Кальварія» на Пагорбі Слави[4][5].
Залишилися батьки Людмила Князівна та Василь Іванович й молодша сестра.
13 жовтня 2017 року, напередодні Дня захисника України, Президент України Петро Порошенко передав батькам Олександра Золоту Зірку Героя України.
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 жовтня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
- Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
- Нагрудний знак «Дебальцеве-2015» (лютий 2017, посмертно)[6].
- Почесний громадянин м. Ужгорода (вересень 2015, посмертно)[7].
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У березні 2016 року розпорядженням голови Закарпатської ОДА вул. Мондока в Ужгороді перейменовано на вулицю Олександра Капуша[8].
У травні 2016 року, на будівлі ЗОШ № 6 м. Ужгород відкрили три меморіальні дошки загиблим випускникам школи, — Олександру Капушу, Віталію Постолакі та Сергію Мартину[2].
28 червня 2016 року, в Ужгороді на площі Віталія Постолакі встановили меморіальну гранітну плиту з прізвищами 18 загиблих воїнів АТО, серед яких й Олександр Капуш[9].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Указ Президента України від 12 жовтня 2017 року № 320/2017 «Про присвоєння О.Капушу звання Герой України»
- ↑ а б Три меморіальні дошки на честь полеглих бійців відкрили в Ужгороді [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Uzh Inform, 6 травня 2016
- ↑ Поблизу Чорнухіна на східному фронті загинув боєць з Ужгорода Олександр Капуш [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Закарпаття онлайн», 7 лютого 2015
- ↑ В Ужгороді трьох загиблих в АТО Героїв-городян дозволили ховати на Пагорбі Слави [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Закарпаття онлайн», 18 лютого 2015
- ↑ Зі сльозами на очах Ужгород прощається з бійцями, які загинули в зоні АТО (ФОТО) [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Мукачево.net», 18 лютого 2015
- ↑ В Ужгороді вшанували бійців-учасників виходу з Дебальцевого [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Газета «День», 18 лютого 2017
- ↑ Четверо загиблих бійців стали Почесними ужгородцями [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «ДеПо. Закарпаття», 11 вересня 2015
- ↑ В Ужгороді перейменували вулиці Джамбула, Краснодонців, Лавріщева та інші [Архівовано 14 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // 0312.ua Сайт міста Ужгорода, 18 березня 2016
- ↑ Непорушна пам'ять: в Ужгороді відкрили меморіал на честь загиблих захисників України [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Закарпатський кореспондент», 28 червня 2016
Джерела[ред. | ред. код]
- Капуш Олександр Васильович [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Президент присвоїв звання Герой України Олександру Капушу, який загинув захищаючи Україну [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 13 жовтня 2017 р.
|
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 180 13 жовтня 2017 | Наступник: |
| Шаповал Максим Михайлович | Пікус Євгеній Михайлович |