Капітуляція під Переволочною — Вікіпедія

Капітуляція під Переволочною
Велика Північна війна
Карта, що відображує здавання у полон: червоним = московити, синім = шведи. Зліва внизу: Карл XII переправляється через Дніпро.
Координати: 48°49′00″ пн. ш. 34°07′00″ сх. д. / 48.816667000027777589821° пн. ш. 34.116667000027774747650° сх. д. / 48.816667000027777589821; 34.116667000027774747650
Дата: 30 червня 1709 (за ст. ст.) 1 липня 1709 (за шведським календарем) 11 липня 1709 (за н. ст.) Місце: Переволочна, нинішня Україна Результат: капітуляція шведів без бою
Сторони
Швеція Військо Запорозьке	Московське царство
Командувачі
Адам Людвіг Левенгаупт	Олександр Меншиков
Військові сили
12.575	9.000
Втрати
потрапили в полон 983 офіцери, 12.575 вояків і 6.456 нестройовиків [1]

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (листопад 2021)

Капітуляція біля Переволочної — добровільна здача у полон майже цілої шведської армії 30 червня (за ст. ст.)/11 липня 1709 р.

Передісторія[ред. | ред. код]

Після поразки під Полтавою Карл XII мав намір перевести шведське військо на інший бік Ворскли біля села Білики, що на південь від Полтави, і таким чином дійти до татарських земель. Наступного ранку після битви, від моменту відходу з Нових Санжар ніякі накази не віддавалися, і похід продовжувався правим берегом Ворскли. Біля містечка Кишенька був брід через Ворсклу, але через помилки, яких припустилися кілька офіцерів, військо пройшло повз це місце і дійшло до Переволочної, що на 5 км далі вниз.

Перебіг[ред. | ред. код]

Поблизу Переволочної Адам Людвіг Левенгаупт та інші вищі офіцери надавали Карлові XII шанс перейти Дніпро з півторатисячним почтом і просуватися далі в напрямку володінь Османської імперії; серед причин, чому король захотів туди переправитися, було його бажання швидко дістатися Польщі. За власним планом Карла, Левенгаупт супроводжував би його в переході через Дніпро, але той забажав залишитися і командувати армією. Король наказав Левенгаупту вести армію через Ворсклу на татарську займанщину, і генерал пообіцяв виконати цей наказ.

Вранці 1 липня до шведських військ наблизився Меншиков із частиною московської армії чисельністю до 18 000 осіб, здебільшого кавалерією. Левенгаупт не хотів вступати в бій з московитами і після наради й голосування старших офіцерів вирішив здатися. На другий берег Дніпра встигли переправитися: Карл ХІІ, Іван Мазепа, Кость Гордієнко, 2 500 шведських солдатів і офіцерів, 50 козацьких старшин, 500 козаків Мазепи і 4 000 козаків Гордієнка.

Кількість полонених шведів[ред. | ред. код]

За даними Петера Енглунда, кількість шведських полонених була:

983 офіцери, 1 генерал, 2 генерал-майори, 11 полковників, 16 підполковників, 23 майори, 1 начальник артилерійського управління, 256 ротмістрів і капітанів, 1 капітан-лейтенант, 304 лейтенанти, 323 корнети і хорунжі, 18 полкових квартирмейстерів, 2 генерал-ад'ютанти, 25 ад'ютантів. 12575 унтер-офіцерів і солдатів, із них 3286 піхотинців, 9152 кіннотники і 137 артилеристів. 1407 інших службовців, а саме: 1 старший конюх, 19 завідувачів артилерійського спорядження, 40 священників, 10 комісарів, 80 фельдшерів та їхніх помічників, 5 членів військового трибуналу, 2 нотаріуси, 55 писарів, 13 литавристів, 73 трубачі і губоїсти, 145 барабанщиків і флейтистів, 13 профосів, 945 візників, ремісників і обозних слуг. 34 особи королівського почту, а саме: 1 лейб-медик, 1 куховар, 4 трубачі, 1 двірський аптекар, 25 служників і візників. 1745 цивільних челядників, робітників і ремісників. Членів родин військовиків — 1657 жінок і дітей різного віку. Загалом, близько 20 тисяч полонених шведів і 2 тисячі полонених козаків. Разом із полоненими, московитам дісталась велика військова здобич. Якщо рахувати з захопленими у Полтавській битві, то московити отримали: 21 гармату, 2 гаубиці, 8 мортир. Разом 31 одиницю артилерії. 142 стяги і штандарти. Головну касу армії — 2000000 монет, полкові каси — 400000 монет, гроші Мазепи, що зберігалися в обозах — 300000 монет. Окрім того, московитам дісталися тонни боєприпасів: цілі ящики з порохом, кулями, ядрами і гранатами. Десятки тисяч мушкетів, ручних мортир,  пістолетів, коротких рушниць, шпаг, протазанів, пік, багнетів, бойових тесаків, труб, литавр і барабанів. Тисячі споряджених коней, а з ними ладівниці, ранці, портупеї, сідельні торби з особистими речами шведських вояків. Це тільки офіційна здобич, а ще було і здирництво з полонених.

Наслідки[ред. | ред. код]

Капітуляція ознаменувала кінець колись могутньої шведської армії та стала важливим фактором перемоги Московії у Великій Північній війні. Генерала Левенгаупта було взято в полон, де він і помер у 1719 р. Карл XII нічого не зробив, щоб хоча б спробувати його визволити з полону, перебуваючи в Бендерах в тодішній Османській імперії.

Примітки[ред. | ред. код]