French
DeutschКаракалпакстан — Вікіпедія
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. (липень 2022) |
| Каракалпацька Республіка | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Нукус | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Нукус | ||||
| Офіційні мови | Каракалпацька, узбецька | ||||
| Суверенна держава |  Узбекистан | ||||
| Форма правління | Автономна Республіка в складі Узбекистану | ||||
| Президент | Муса Єрніязов | ||||
| 1991 | 25 грудня | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 164 900 км² | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2013 | 1 711 800 | ||||
| - Густота | 7,5/км² | ||||
| Валюта | Сум (UZS) | ||||
| Часовий пояс | +5 | ||||
| Домен | |||||
 | |||||
| |||||
Каракалпакста́н (Каракалпацька Республіка, Каракалпакія, кар. Qaraqalpaqstan Respublikası, Каракалпакстан Республикаси, узб. Qoraqalpog`iston Respublikasi, Қорақалпоғистон Республикаси) — автономна республіка на північному заході Узбекистану. Площа республіки становить 166 тис. км². Столицею республіки є місто Нукус.
Населення[ред. | ред. код]
Чисельність населення Каракалпакстану оцінюється в 1,2 млн осіб, 400 тисяч з яких — етнічні каракалпаки, 400 тисяч — узбеки, 300 тисяч — казахи.
У давнину каракалпаки були скотарями і рибалками, перша згадка про них датується 16 століттям.
Каракалпацька мова є ближчою до казахської мови, аніж до узбецької, що часто стає причиною етнічних суперечок[1]. Навіть побутує думка, що каракалпаки як народ взагалі були вигадані Радянською владою, аби роз'єднати єдиний казахський народ обабіч кордону.[джерело не вказане 647 днів]
За часів СРСР каракалпацька мова послуговувалася кирилицею, із 1996 року, як і в узбецькій, триває перехід на латиницю.
Великі міста, крім столиці, Нукуса: Ходжейлі, Чимбай, Кунград, Тахіаташ.
Історія[ред. | ред. код]
Давня історія[ред. | ред. код]
Під час розкопок поблизу каналу Амірабад, що проводились під керівництвом радянського археолога С. П. Толстова, була виділена, так звана, Амірабадська культура бронзової доби.
Сучасна історія[ред. | ред. код]
Кара-Калпацька автономна область з центром у Турткулі (у 1929—1932 роках центром був Чимбай) була створена у 1924 році в складі Киргизької АРСР, а в 1930 році була перепідпорядкована безпосередньо РРФСР. У 1932 році перетворена на АРСР, а 5 грудня 1936 року ввійшла до складу Узбецької РСР. У 1933 році центром став Нукус. У 1964 році перейменована на Каракалпацьку АРСР. З 1992 року — Республіка Каракалпакстан.
Протести 2022 року[ред. | ред. код]
На громадське обговорення було винесено проект нової редакції Конституції Узбекистану, в котрій із опису статуса Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також забрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. 1 липня 2022 року в республіці почалися протести[2].
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Республіка поділена на 14 районів (tumani) і 2 міста (shahri) республіканського підпорядкування (станом на 1.01.2011 року).[3]
 | ||||||||
| № на карті | Район, місто | Центр | Площа, км² (2004) | Населення (перепис 1989)[4] | К-сть міст | К-сть міських селищ | К-сть ССГ | Дата утворення[5] |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Амудар'їнський | місто Мангіт | 1021 | 108675 | 1 | 4 | 15 | 18.12.1957 |
| 2 | Бірунійський | місто Біруні | 3952 | 109698 | 1 | 1 | 13 | 31.12.1964[a 1] |
| 3 | Елліккалинський | місто Бустан | 5419 | 83207 | 1 | 0 | 13 | 23.03.1977 |
| 4 | Канликульський | міське селище Канликуль | 744 | 29614 | 0 | 1 | 7 | 1970 |
| 5 | Караузяцький | міське селище Караузяк | 6053 | 35376 | 0 | 1 | 8 | 1975[a 2] |
| 6 | Кеґейлійський | міське селище Кеґейлі | 924[6] | 58584 | 1 | 2 | 9 | бл.1926 |
| 7 | Кунградський | місто Кунград | 74496 | 90238 | 1 | 6 | 11 | 22.02.1964[a 3] |
| 8 | Муйнацький | місто Муйнак | 37487 | 27417 | 1 | 0 | 6 | бл.1926 |
| 9 | Нукуський | міське селище Акмангіт | 953 | 41890 | 1 | 0 | 6 | 25.12.1968 |
| 10 | Тахтакупирський | міське селище Тахтакупир | 21122 | 38710 | 0 | 1 | 8 | 1965[a 4] |
| 11 | Турткульський | місто Турткуль | 7483 | 115918 | 1 | 5 | 15 | 3.07.1927 |
| 12 | Ходжейлійський | місто Ходжейлі | 2353[7] | 118190[7] | 1 | 2 | 8 | бл.1926 |
| 13 | Чимбайський | місто Чимбай | 1444[6] | 76422 | 1 | 1 | 11 | бл. 1926 |
| 14 | Шуманайський | місто Шуманай | 636[8] | 36330[8] | 1 | 0 | 7 | 9.01.1967[a 5] |
| Бозатауський (скасований у 2004) | селище Казанкеткен | 2269 | … | |||||
| Нукуський хокіміят | … | 212 | 202219 | 1 | 1 | 0 | бл.1933 | |
| Тахіатаський хокіміят | … | 23 | 42960 | 1 | 0 | 0 | 28.09.1971 | |
| Загалом | Нукус | 166591 | 1215448 | 14 | 26 | 137 | 16.02.1925 | |
Бозатауський район скасований 11 лютого 2004 року. Його територія включена до Кеґейлійського та Чимбайського районів.[9]
18 листопада 2010 року сільський схід Беґжап Ходжейлійського району переданий у підпорядкування Шуманайському району.[10]
- ↑ Раніше існував у 1926—1963 роках, до 1957 — Шаббазький
- ↑ Раніше існував у 1926—1959 під назвою Кара-Узяцький
- ↑ Раніше існував у 1926—1963 роках.
- ↑ Раніше існував у 1928—1963 під назвою Тахта-Купирський.
- ↑ Раніше існував у 1926—1963 роках.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2011 року в республіці налічується 14 міст, 26 міських селищ і 137 сільських сходів громадян.
Міста[ред. | ред. код] | Міські селища[ред. | ред. код] | |
Незалежницький рух[ред. | ред. код]
Серед національно налаштованої інтелігенції шириться рух за від'єднання Каракалпакстану від Узбекистану. Основними причинами є самобутність каракалпаків, відносна віддаленість республіки від Ташкента, а також неприділення центром уваги основним проблемам Каракалпакстану: екологічним проблемам, зокрема забрудненню довкілля, осушенню Аралу, поганим соціальним умовам тощо. Офіційний Ташкент всіляко заперечує існування в республіці серйозних сепаратистських настроїв.
Протести 2022 року[ред. | ред. код]
2 липня в Каракалпакстані розпочалися протести після того, як президент Узбекистану запропонував скасувати автономію республіки.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рада міністрів Республіки Каракалпакстан [Архівовано 23 грудня 2012 у WebCite](рос.)(узб.)(кар.)(англ.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ukr.net
- ↑ В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
- ↑ СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность населения союзных республик СССР и их территориальных единиц по полу [Архівовано 22 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Якщо район був ліквідований, потім знову утворений, вказана дата останнбого утворення. Джерело: статті про райони.
- ↑ а б Без частини території Бозатауського району, приєднаної у 2004 році. Площа Бозатауського району подана окремо.
- ↑ а б Враховуючи територію сільського сходу громадян Беґжап, переданої Шуманайському району в 2010 році.
- ↑ а б Без території сільського сходу громадян Беґжап, включеної до Шуманайському району в 2010 році.
- ↑ Постановление Кенгаша Олий Мажлиса Республики Узбекистан от 11.02.2004 г. N 598-II «О предложении Жокаргы Кенеса Республики Каракалпакстан об упразднении Бозатауского районного административно-территориального образования Республики Каракалпакстан» [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Госкомстатом проведена работа по внесению изменений в справочник Система обозначений административно-территориального образования (СОАТО) [Архівовано 4 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
_Autonomy.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_1.svg){kind=small}
| |||||||||||
|
