Кара жорга — Вікіпедія

Кара жорга
Зображення
Формат творчої роботи Кюй
Танець кара жорга у виконанні казахів (Алмати, Казахстан)

Кара жорга́ (Каражорга; каз. Қара жорға , кирг. Кара жорго — «вороний іноходець») — казахський і киргизький народний танець[1][2][3][4][5].

У киргизів подібний танець називається кара жорго. Також існує кюй безіменного автора «Кара жорга»[6][7][8], а у башкир є народна пісня-танець зі схожою назвою — кара юрга (башк. ҡара юрға)[9].

Танець кара жорга отримав таку назву («вороний іноходець») через те, що його виконавець зображує спритного, вправно і задерикуватого вершника — джигіта, який заволодів мистецтвом верхової їзди і гарцюючого на інохідці. Під різними назвами (жоргалау, жоргани еліктеу) в народі були поширені кілька варіантів цього танцю. Як акомпанементи для танцю на домбрі виконували народні мелодії «Кара жорга», «Бозайгир» та ін.[10] Повний опис кара жорги було дано в книзі «Казахські народні танці» за авторством Дауріо Абірова і Аубакіра Ісмаїлова, куди цей танець потрапив в числі найпопулярніших чоловічих танців[11].

Кара жорга по країнам

[ред. | ред. код]

Казахстан

[ред. | ред. код]

«Відроджувачі» танцю кара жорга в Казахстані вважається казах Аристан Шадетули родом чз Китаю, який повернувся в Казахстан в 1995 році[12]. За словами Аристан Шадетули, цей танець є одним з 18 казахських народних танців, які на сьогоднішній день забуті[13]. Танець почав поширюватися в Казахстані на початку 2010-х років і отримав широку популярність завдяки інтернету та ЗМІ. Ідею відродження танцю кара жорга підтримав казахстанський режисер Булат Атабаєв, зазначивши, що сам в дитинстві танцював кара жоргу і бачив, як відома казахська танцівниця Шара Жієнкулова виконувала його[12].

Киргизстан

[ред. | ред. код]

Спроби відродити кара жорго робляться і в Киргизстані. За словами одного з активістів руху за відродження танцю, вперше танець був побачений Болотом Дийканбаевим у китайських киргизів в 2002 році. Потім були зняті кліпи з танцем кара жорго, організовані флешмоби і етно-дискотеки. Планується включити кара жорго в список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО[14]. На думку киргизів, танець кара жорга є не казахським, а киргизьким народним танцем з тисячолітньою історією[15], який зуміли зберегти киргизи Китаю[16].

Китай

[ред. | ред. код]

У журналі National Geographic від 1954 роки (vol. CVI, № 5) зафіксовано виконання казахами Китаю «типового племінного танцю» кара жорга (Kara Jorga) під акомпанемент домбри[17].

У наші дні танець кара жорга має популярність серед казахів Китаю. Його виконують під час різних заходів[18], в казахських школах СУАР кара жорга включена до шкільної програми[19][20]. На честь святкування 550-річчя Казахського ханства казахи КНР станцювали кара жоргу в 24 провінціях країни[21].

Суперечки про походження

[ред. | ред. код]

За словами історика і доктора наук Гульнари Мендікулової, танець кара жорга ніколи не був національним танцем казахів і перейнятий ними у китайців, а вперше танець був поставлений в п'єсі «Айман-Шолпан» на мотив кюя «Кара жорга». За її словами ніяких джерел про наявність чоловічих танців у казахів немає, а вперше вона побачила танець кара жорга у виконанні казахів з Китаю в Стамбулі[22]. Професор КазНУІ Тагжан Ізім не настільки категорична у своїх висловлюваннях — за її словами, танець кара жорга не що інше як народний танець «буїн бі» («танець суглобів»), а назва «кара жорга» причепилося до танцю після постановки вищезгаданої п'єси «Айман — Шолпан» в 1934 році[23].

Історик і етнограф Жагда Бабаликули зазначає, що сучасний танець кара жорга виконується зовсім не під мелодію оригінального кюя «Кара жорга», а іншого кюя під назвою «Салкурен» (каз. Салкүрең). За його словами, кара жорга повинен бути повільним і розміреним танцем, а не швидким і інтенсивним, як це відбувається під мелодію «Салкурена»[24]. Йому вторить кандидат історичних наук Алімгази Даулетхан, який відзначає, що сучасна мелодія, під яку виконують кара жоргу, не що інше, як видозмінена мелодія «Салкурен» з додаванням уривків з «Жар-жара», створена для урочистостей і свят[25].

У зв'язку з суперечливими думками про танці кара жорга серед населення, один з жителів Казахстану попросив міністра культури і спорту Аристанбека Мухамедіули прояснити ситуацію зі статусом танцю. У своїй відповіді міністр відмовився від будь-яких заяв з приводу танцю, бо це не входить до повноважень його міністерства, і порадив звернутися до відповідних НДІ Міністерства освіти і науки Казахстану[23].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Казахстан: К-М (рос.). Главная редакция "Қазақ енциклопедиясы". 2004. ISBN 978-9965-9746-4-9.
  2. Bol'shaia sovetskaia entsiklopediia (рос.). Macmillan. 1973.
  3. Sovetskiĭ Kazakhstan: organ Soi︠u︡za sovetskikh pisateleĭ Kazakhstana (рос.). Kazgoslitizdat. 1958.
  4. Vsevolodskai︠a︡-Golushkevich, Olʹga (1988). Pi͡atʹ kazak͡hskik͡h tant͡sev (рос.). Ăner.
  5. Утюшева, Лариса (15 травня 2022). История, культура и традиции казахского народа. Монография (рос.). Litres. ISBN 978-5-04-235462-5.
  6. Ghizatov, Bisenghali (1972). Академик Ахмет Жубанов: жизнь и творчество (1906-1968) (рос.). Изд-во "Жазушы".
  7. Qazykhanova, Bătīsh (1973). Эстетическая культура казахского народа (рос.). Казахстан,.
  8. Literaturnyĭ kritik (рос.). 1939.
  9. Р. Г. Кузьо, Н. В. Бикбулатов. {{{Заголовок}}}. — 1976. — С. 37.
  10. Д. Абір, А. Ісмаїлов. {{{Заголовок}}}.
  11. {{{Заголовок}}}. — +1962. — С. 103.
  12. а б Гульмира Камзіева. . — 02.10.2009.
  13. Рустем Омаров. . — 25.05.2011. — № 90 (17205).
  14. .
  15. 10-кылымдык таарихи бар киргиздин кара жорго бийи. Погляд. 27.01.2014. Архів оригіналу за 03.04.2015. Процитовано 22 березня 2015. (киргиз.)
  16. Айгер Акилбекова. . — 15.08.2014.
  17. Milton J. Clark.  // The National Geographic Magazine. — National Geographic Society, November, 1954. — Вип. CVI. — № 5. — С. 634.
  18. Алімгази Даулетхан. [[https://web.archive.org/web/20160314225120/http://www.express-k.kz/news/ Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]? ELEMENT_ID = 61640 ]. — 2 листопада 2010. — № 96 (15554).

Посилання

[ред. | ред. код]