Кардіологія — Вікіпедія

Серце з легенями. Зображення з Анатомії Грея

Кардіоло́гія (від дав.-гр. καρδίᾱ + λογος = серце + слово, наука) — клінічний розділ медицини, що вивчає серцево-судинну систему людини (будову, розвиток, фізіологію серця та судин, її патологічні стани) і зосереджена на діагностиці, лікуванні та профілактиці захворювань і розладів серця та системи кровообігу.

Кардіологія охоплює широкий спектр станів, від ішемічної хвороби серця та серцевої недостатності до аритмій і захворювань клапанів серця. Кардіологи надають як неінвазивні, так і інвазивні варіанти діагностики та лікування для покращення серцево-судинного здоров’я пацієнтів.

Історія[ред. | ред. код]

Вивчення серця та його функції бере свій початок із давніх часів, а перші зареєстровані спостереження за биттям серця походять від стародавніх греків. Засновником кардіології можна вважати давньогрецького анатома і хірурга початку III століття до н.е. Герофіла.

Однак по-справжньому кардіологія почала формуватися лише в 19-му та 20-му століттях. Технологічний прогрес, наприклад винахід електрокардіографії (ЕКГ), дозволив лікарям краще зрозуміти електричну активність серця та діагностувати серцеві захворювання. Розвиток катетеризації серця та ангіографії в середині 20-го століття дозволив візуалізувати внутрішні структури серця та проклав шлях для інтервенційної кардіології. Сьогодні кардіологія — це галузь, що швидко розвивається, і продовжує отримувати користь від прогресу в технологіях і дослідженнях.

Значення кардіології в охороні здоров'я[ред. | ред. код]

Серцево-судинні захворювання є однією з основних причин смерті та інвалідності в усьому світі, і їх поширеність зростає. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, приблизно 17,9 мільйонів людей щороку помирають від серцево-судинних захворювань, що становить 31% усіх смертей у світі.[1] Кардіологія відіграє вирішальну роль у профілактиці, діагностиці та лікуванні цих станів. Завдяки використанню ліків, зміні способу життя та таким процедурам, як ангіопластика та шунтування, кардіологи можуть покращити результати та якість життя своїх пацієнтів. Крім того, галузь кардіології постійно розвивається, розробляються нові методи лікування та технології для подальшого вдосконалення лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

Діагностичні методи[ред. | ред. код]

Профілактика[ред. | ред. код]

Профілактика є ключовим аспектом кардіології, оскільки багатьом серцево-судинним захворюванням можна запобігти або пом’якшити їх перебіг за допомогою зміни способу життя та раннього виявлення патологій. Дотримуючись здорового способу життя та достатньої фізичної активності, зберігаючи пильність щодо факторів ризику та співпрацюючи з постачальниками медичних послуг для лікування основних захворювань, люди можуть зменшити ризик розвитку серцевих захворювань і покращити здоров’я серцево-судинної системи.

Зміни способу життя[ред. | ред. код]

Основні статті — Здоровий спосіб життя, Здорове харчування, Раціональне харчування, Фізична активність, Фізичні вправи, Валеологія.

Зміна певних звичок способу життя може значно знизити ризик розвитку серцевих захворювань. Ці зміни включають:

  • Регулярна фізична активність: регулярна фізична активність протягом принаймні 150 хвилин на тиждень може допомогти підтримувати здорову вагу, знизити артеріальний тиск і знизити ризик розвитку серцевих захворювань.
  • Здорове харчування: впровадження звичок харчування з високим вмістом фруктів, овочів, цільного зерна та нежирного білка та низьким вмістом насичених і трансжирів, солі та доданого цукру може допомогти зменшити ризик розвитку серцевих захворювань. Раціональне харчування передбачає споживання достатньої кількості якісної питної води (3-4% від ваги тіла за добу[2][3][4][5]) та потрібної кількості білків, жирів[6], вуглеводів[7], вітамінів, мікроелементів, клітковини[7]. Регулярне споживання фруктів та овочів[8], горіхів[9], цільнезернових[10], клітковини[11], жирної морської риби[12], рослинного протеїну[13], оливкової олії[14] знижує ризики багатьох серцево-судинних захворювань та смертності від них.
  • Відмова від куріння: куріння є основним фактором ризику серцево-судинних захворювань, і припинення куріння є одним із найважливіших заходів, які люди можуть зробити, щоб покращити здоров’я серцево-судинної системи.
  • Управління стресом: за допомогою таких методів, як активне розслаблення, дихальна гімнастика, використання адаптогенів, медитація, йога або консультування, може допомогти зменшити ризик розвитку серцевих захворювань.

Регулярні огляди[ред. | ред. код]

Регулярні огляди у лікаря можуть допомогти виявити фактори ризику серцево-судинних захворювань, таких як низька фізична активність, неадекватне харчування, хронічний стрес, високий кров’яний тиск, дисліпідемія, метаболічний синдром та діабет, патологічні зміни на ЕКГ чи ехокардіографії, і дати можливість раннього втручання, попередження чи лікування.

Ліки[ред. | ред. код]

Деякі ліки використовуються для зниження ризику розвитку серцевих захворювань у осіб із високим ризиком.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Внутрішня медицина. Підручник для студентів закладів вищої освіти III—IV рівня акредитації та лікарів післядипломної освіти на основі рекомендацій доказової медицини / Денесюк В. І., Денесюк О. В.; за ред. В. М. Коваленка. — К.: МОРІОН, 2019. — 960 с.
  • Основи ЕКГ: 9-е видання / Джон Хемптон, Джоанна Хемптон. — ВСВ Медицина, 2020. ISBN 978-617-505-776-6
  • ЕКГ у практиці: 7-е видання / Джон Хемптон, Девід Едлем. — ВСВ Медицина, 2020. ISBN 978-617-505-794-0
  • Захворювання серця і судин у сімейній медицині. Том 1, 2 / Бабінець Л.С. — Магнолія, 2022. ISBN 978-617-574-238-9
  • Ендотеліальна дисфункція та кардіоваскулярний ризик: причини, механізми розвитку, клінічні прояви, лікування і профілактика / Катеренчук І.П., Циганенко І.В. — Медкнига, 2017. ISBN 978-966-1597-46-3
  • Вибрані питання амбулаторної кардіології / Корнієнко С.І. — Медкнига, 2012. ISBN 978-966-1597-12-8
  • Клінічна оцінка, діагностичне та прогностичне значення результатів лабораторних досліджень. Частина 1: Кардіологія / Катеренчук І.П. — Медкнига, 2021. ISBN 978-966-1597-22-7
  • Сучасні технології та методи кардіо­реабілітації / Лквицька Л.В., Швед М.І. — Медкнига, 2016. ISBN 978-966-1597-32-6
  • Серце при ендокринних захворюваннях / Зубкова С.Т., Тронько М.Д. — Медкнига, 2017. ISBN 978-966-1597-45-6
  • Постінфарктна стенокардія / Бобров В. О., Долженко М.Н., Поташев С.В. — Медкнига, 2009. ISBN 978-966-96995-6-5
  • Camm, A. John; Lüscher, Thomas F.; Maurer, Gerald; Serruys, P. W. (2019). The ESC textbook of cardiovascular medicine (3rd edition). Oxford. ISBN 978-0-19-878490-6.
  • Pérez-Pomares, José Maria; Kelly, Robert G.; Hoff, Maurice J. B. van den (2018). The ESC textbook of cardiovascular development. Oxford. ISBN 978-0-19-107451-6.
  • Krams, Rob; Bäck, Magnus (2017). The ESC textbook of vascular biology (1st edition). Oxford. ISBN 978-0-19-107408-0.
  • Jose, V. Jacob (2017). Cardiology: clinical methods (1st edition). New Delhi. ISBN 978-93-85999-45-1.
  • Maleki, Majid; Alizadehasl, Azin; Haghjoo, Majid (2018). Practical cardiology. St. Louis. ISBN 978-0-323-51176-6.
  • Madonna, Rosalinda (2016). Stem cells and cardiac regeneration. Cham: Springer. ISBN 978-3-319-25427-2.
  • Kenneth D. Poss, Bernhard Kühn (2020). Cardiac Regeneration: Methods & Protocols. Methods in Molecular Biology. New York, NY: Humana, Springer. с. 346. ISBN 978-1-0716-0667-4. doi:10.1007/978-1-0716-0668-1.
  • Prabhakaran D.; Anand Shuchi; Srinath Reddy K. (2023). Public health approach to cardiovascular disease prevention & management (вид. 1st edition). Boca Raton, FL. ISBN 978-1-003-35268-6.

Журнали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

{{{alt}}} Це незавершена стаття з кардіології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Сабреддіт (англ.)
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
  1. ↑ Cardiovascular diseases. www.who.int (англ.). Процитовано 25 березня 2023.
  2. ↑ Міністерство Охорони Здоров'я України (27 серпня 2018). Скільки води треба пити дорослим і дітям. moz.gov.ua.
  3. ↑ DeAnn Liska, Eunice Mah, [...], and Lawrence L. Spriet (2019 Jan). Narrative Review of Hydration and Selected Health Outcomes in the General Population. Nutrients.
  4. ↑ EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for water. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1459. Процитовано 4 серпня 2022.
  5. ↑ DIETARY REFERENCE INTAKES FOR Water, Potassium, Sodium, Chloride, and Sulfate. The National Academies Press. 2005. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  6. ↑ EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA) (2010-03). Scientific Opinion on Dietary Reference Values for fats, including saturated fatty acids, polyunsaturated fatty acids, monounsaturated fatty acids, trans fatty acids, and cholesterol. EFSA Journal. Т. 8, № 3. doi:10.2903/j.efsa.2010.1461. Процитовано 4 серпня 2022.
  7. ↑ а б Scientific Opinion on Dietary Reference Values for carbohydrates and dietary fibre. EFSA Journal (італ.). Т. 8, № 3. 2010-03. doi:10.2903/j.efsa.2010.1462. ISSN 1831-4732. Процитовано 4 серпня 2022.
  8. ↑ Dagfinn Aune, Edward Giovannucci, Paolo Boffetta, Lars T Fadnes, NaNa Keum, Teresa Norat, Darren C Greenwood, Elio Riboli, Lars J Vatten, Serena Tonstad (Червень 2017). Fruit and vegetable intake and the risk of cardiovascular disease, total cancer and all-cause mortality—a systematic review and dose-response meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.1093/ije/dyw319. International Journal of Epidemiology, Volume 46, Issue 3, June 2017, Pages 1029–1056. Процитовано 1 грудня 2022.
  9. ↑ Schincaglia, Raquel; Pimentel, Gustavo; Mota, João (2 грудня 2017). Nuts and Human Health Outcomes: A Systematic Review. Nutrients (англ.). Т. 9, № 12. с. 1311. doi:10.3390/nu9121311. ISSN 2072-6643. Процитовано 5 серпня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  10. ↑ Guo-Chong Chen, Xing Tong, Jia-Ying Xu, Shu-Fen Han, Zhong-Xiao Wan, Jia-Bi Qin, Li-Qiang Qin (25 Травня 2016). Whole-grain intake and total, cardiovascular, and cancer mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. academic.oup.com (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 104, Issue 1, July 2016, Pages 164–172.
  11. ↑ Liu, Lihua; Wang, Shan; Liu, Jianchao (2015-01). Fiber consumption and all-cause, cardiovascular, and cancer mortalities: A systematic review and meta-analysis of cohort studies. Molecular Nutrition & Food Research (англ.). Т. 59, № 1. с. 139—146. doi:10.1002/mnfr.201400449. Процитовано 1 грудня 2022.
  12. ↑ ukas Schwingshackl, Carolina Schwedhelm, Georg Hoffmann, Anna-Maria Lampousi, Sven Knüppel, Khalid Iqbal, Angela Bechthold, Sabrina Schlesinger, Heiner Boeing (Червень 2017). Food groups and risk of all-cause mortality: a systematic review and meta-analysis of prospective studies. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.153148 (eng) . The American Journal of Clinical Nutrition, Volume 105, Issue 6. Процитовано 1 грудня 2022.
  13. ↑ Song, Mingyang; Fung, Teresa T.; Hu, Frank B.; Willett, Walter C.; Longo, Valter D.; Chan, Andrew T.; Giovannucci, Edward L. (1 жовтня 2016). Association of Animal and Plant Protein Intake With All-Cause and Cause-Specific Mortality. JAMA Internal Medicine. Т. 176, № 10. с. 1453—1463. doi:10.1001/jamainternmed.2016.4182. ISSN 2168-6106. Процитовано 2 грудня 2022.
  14. ↑ Schwingshackl, Lukas; Hoffmann, Georg (1 жовтня 2014). Monounsaturated fatty acids, olive oil and health status: a systematic review and meta-analysis of cohort studies. Lipids in Health and Disease. Т. 13, № 1. с. 154. doi:10.1186/1476-511X-13-154. ISSN 1476-511X. PMC 4198773. PMID 25274026. Процитовано 1 грудня 2022.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кардіологія&oldid=40651954