Карло Маджині — Вікіпедія

Карло Маджині
Carlo Magini
	фрагмент натюрморту роботи Карло Маджині, Варшава.
При народженні	Carlo Magini
Народження	1730; Фано
Смерть	1806
	Фано
Національність	італієць
Країна	Італія
Жанр	натюрморт
Навчання	у Себастьяно Чеккаріні
Діяльність	художник
Напрямок	бароко, реалізм
Роки творчості	1750 -1805
Вплив	не мав
Твори	натюрморти
Роботи в колекції	Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Національний музей у Варшаві і Ермітаж
	Карло Маджині у Вікісховищі

Карло Маджині (італ. Carlo Magini 1720, Фано — 1806, Фано) — італійський художник XVIII ст., майстер натюрмортів. Іноді створював портрети.

Історія вивчення замість біографії[ред. | ред. код]

Карло Маджині належав до практично забутих художників ^[1]. Але випадково збережені його картини (що ніколи не належали до престижних мистецьких артефактів), частка котрих мала підпис художника. Лише 1954 року група західноєвропейських мистецтвознавців оприлюднила деякі факти з життя забутого майстра і почалась робота по створенню каталога його творів. Розшуками в архівах займались Роберто Лонгі, Луїджі Нальді Заулі, Джузеппе де Логу, Чарльз Стерлінг, Альфредо Серволіні, П'єтро Дзампетті.

Карло Маджині народився у місті Фано. Він — племінник місцевого художника Себастьяно Чеккаріні (1703–1783 ). Деякий час Карло Маджині працював помічником у майстерні Себастьяно Чеккаріні, в тому числі у містах Перуджа та Рим.

Художник повернувся до міста Фано, де мешкав і працював до власної смерті.

Незвичний для доби бароко і рококо[ред. | ред. код]

Карло Маджині виробив індивідуальну манеру, абсолютно не схожу на пишні твори прихильників пізнього італійського бароко. Його художня манера не мала також нічого спільного з творами доби рококо з їх поверхневими сюжетами, цукерковими фарбами і неприхованим бажанням сподобатися будь що. Натюрморти Карло Маджині серйозні і внутрішньо значущі, як і натюрморти французького митця Шардена, його сучасника. На відміну від Шардена Карло Манджині не спокусився на колористичні феєрії, в тому числі в квіткових натюрмортах сучасників-італійців.

«Персонажі» його натюрмортів — поважні і звичні речі небагатої італійської родини. Це керамічні глеки чи плетені кошики з яйцями, скляні пляшки з залишками вина та олії, дуже небагато фруктів, цибуля тощо. Серед речей на його натюрмортах — одні і ті ж керамічні глеки і бронзова олійна лампа, котру, здається, передавали у спадок не одному поколінню.

Непрестижність його натюрмортів не сприяла їх збереженню на батьківщині. Частка його робіт розкидана по провінційним музеям Італії. Вони розійшлися світом — від Італії до Польщі і Росії.

1990 року дослідник П'єтро Дзампетті створив каталог дев'яносто восьми (98) натюрмортів і портретів Карло Маджині, розпізнаних на кінець 20 століття ^[2].

Вибрані твори[ред. | ред. код]

«Шинка, цибуля і посуд», приватн. збірка
«Артішоки, ніж і плетений кошик з яйцями», приватн. збірка
«Кухонний натюрморт з їжею, посудом та бронзовою олійною лампою»
«Груші, цибуля, пляшка з малагою та бронзовою олійною лампою»
«Пляшки, хліб і фрукти»
«Граф Джованні Гастоне Марколіні»
«Графиня Коккапані Сильвія Марколіні »
«Абат Антоніо Модесто Гаспаролі»
«Портрет невідомого кардинала з графічним портретом в руці»

Галерея вибраних творів[ред. | ред. код]

«Шинка, цибуля і посуд», приватн. збірка
«Артішоки, ніж і плетений кошик з яйцями», приватн. збірка
«Пляшки, хліб і фрукти», Варшава
«Кухонний натюрморт з їжею, посудом та бронзовою олійною лампою»

Джерела[ред. | ред. код]

журнал «Художник», № 12, 1985
(англ.) Biographie de Carlo Magini sur le site Web Gallery of Art [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Carlo Magini sur le site Artnet.com [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
[1] [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ журнал «Художник», № 12, 1985
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Маджині

Див. також[ред. | ред. код]

[1] журнал «Художник», № 12, 1985

[2] Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 травня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[1]

[2]