Карстовий колодязь — Вікіпедія

Карстовий колодязь — природна кільцеподібна вертикальна форма карсту. У класифікації Г. О. Максимовича 1963 року карстові колодязі — карстові канали з поперечником каналу більше 1 метру та глибиною від 10 та 20 метрів. Це форми, зв'язані з зоною вертикальної низхідною циркуляцією карстових вод, відповідні одному поверху карста, який для платформи зазвичай становить 20-30 метрів. Вони утворюються розширенням каналів циліндричних понорів за рахунок вилуговування вапняків та гіпсів, ерозії та частково, обвалювання підмитих виступів на стінок. Він може закінчуватися кількома тріщинами або гротом.

Література[ред. | ред. код]

  • Дублянский В. Н., Илюхин В. В. Вслед за каплей воды (В пещерах Крыма). — М.: «Мысль», 1971. 206 с., 24 л. с илл.
  • Максимович Г. А. Основы карстоведения.[в 3-х т.] Т.1. — Пермь,1963. 444с., с илл.