Картон для пакування рідин — Вікіпедія

Картон для пакування рідин — це багатошаровий картон з високою жорсткістю, міцним проклеюванням і якісним бар'єрним покриттям, наприклад, з пластика. Для пакувальних матеріалів цього типу використовують тільки первинні паперові волокна. Бар'єрне покриття повинно утримувати рідину і запобігати проникненню повітря і ароматизаторів через картон.^[1]

Виробництво[ред. | ред. код]

Картон для пакування рідин може складатися до п'яти шарів і формується на багатошаровій папероробних машинах з інтерактивним покриттям. Найчастіше використовують тришарове пакування із грамажем близько 300 г/м ² .^[2] Зазвичай основа, або середній шар, виготовляється із хімічно вибіленої, невибіленої, або хіміко-термомеханічної целюлози або макулатури. Хіміко-термомеханічна целюлоза характеризується більшим об'ємом і жорсткістю. Внутрішній шар виготовляється з хімічно вибіленої целюлози. Бар'єрне покриття залежить від застосування і може наноситися з обох сторін. Як захисний бар'єр для індукційного зварювання використовують шар алюмінієвої фольги, що підходить і для нагрівання вмісту.^[3] Зовнішня сторона може використовуватися для друку і мати додатковий шар із високоякісного, хімічно відбіленого паперу, який підходить для друку. Як правило, пакети для рідин термозапаяні.

Для картонного пакування молочних продуктів з коротким терміном зберігання, використовується картон, який з обох сторін вкритий одним шаром поліетилену низької щільності. Для продуктів тривалого зберігання використовується алюмінієва фольга, як бар'єрне покриття, разом із поліетиленом. Зазвичай пластикове покриття на зовнішній стороні характеризується грамажем 12-20 г/м ², а внутрішнього — 15-60 г/м ² .^[2]

Надзвичайно важливим етапом є санітарна та асептична обробки матеріалів, які контактують з харчовими продуктами.^[4]

Для пакувального картону прийнято використовувати два типи форм: цегляну та двосхилу.

Використання[ред. | ред. код]

Такий тип упаковки використовують для пакування напоїв, найпоширенішими є молоко та соки.

Посилання[ред. | ред. код]

↑ Paulapuro, Hannu (2000). 2. Paper and Board Grades. Papermaking Science and Technology. Т. 18. Finland: Fapet OY. с. 62—64. ISBN 952-5216-18-7.
↑ ^а ^б Savolainen, Antti (1998). 6. Paper and Paperboard Converting. Papermaking Science and Technology. Т. 12. Finland: Fapet OY. с. 169—170. ISBN 952-5216-12-8.
↑ Babini, A; Forzan (January 2002). Eddy Current Distribution in a Thin Aluminum Layer (PDF). Flux Magazine (38): 11—12. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2014. Процитовано 9 березня 2015.
↑ Vaisanen, O M (1991). Bacteria in food packaging paper and board (PDF). Journal of Applied Bacteriology. 71: 130—133. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2017. Процитовано 24 березня 2021.

[1] Paulapuro, Hannu (2000). 2. Paper and Board Grades. Papermaking Science and Technology. Т. 18. Finland: Fapet OY. с. 62—64. ISBN 952-5216-18-7.

[converting-2] а ^б Savolainen, Antti (1998). 6. Paper and Paperboard Converting. Papermaking Science and Technology. Т. 12. Finland: Fapet OY. с. 169—170. ISBN 952-5216-12-8.

[3] Babini, A; Forzan (January 2002). Eddy Current Distribution in a Thin Aluminum Layer (PDF). Flux Magazine (38): 11—12. Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2014. Процитовано 9 березня 2015.

[4] Vaisanen, O M (1991). Bacteria in food packaging paper and board (PDF). Journal of Applied Bacteriology. 71: 130—133. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2017. Процитовано 24 березня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]