Катерлі Ніна Семенівна — Вікіпедія

Катерлі Ніна Семенівна
Нина Семеновна Эфрос
Ім'я при народженні	Ніна Соломонівна Фарфель
Псевдо	Ніна Катерлі
Народилася	30 червня 1934; Ленінград, РРФСР ; (нині Санкт-Петербург, Росія)
Померла	20 листопада 2023 (89 років) ; Санкт-Петербург, Росія
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	письменник, правозахисник
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут
Знання мов	російська
Роки активності	1973 — дотепер
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ефрос.

Ніна Катерлі (рос. Нина Катерли, справжнє ім'я: Ніна Семенівна Ефрос, рос. Нина Семеновна Эфрос, ім'я при народженні: Ніна Соломонівна Фарфель; 30 червня 1934, Ленінград, Російська РФСР — 20 листопада 2023, Санкт-Петербург) — російська письменниця^[2], правозахисник, близька подруга Бориса Стругацького^[3].

Народилась в сім'ї журналістів. У 1958 році закінчила Ленінградський технологічний інститут імені Ленсовета і близько п'ятнадцяти років працювала хіміком-технологом.

Наприкінці 1960-х років почала писати прозу, перша публікація відбулася в 1973 році. У 1981 році опублікований перший збірник оповідань. Окремі твори перекладені в США, Німеччині, Франції, Японії, Китаї, Фінляндії та інших країнах.

Низка творів Катерлі має відношення до фантастики. Перші публікації у жанрі — «Прохор», «Вікно», «Озеро» і «Чудовисько» (усі — 1977). Багато з творів письменниці можуть бути умовно названі фантастико-побутовою прозою, у них вигадливо поєднуються фантастичний (найчастіше без яких будь-яких ознак «науковості») та реалістичний плани; оповідання і повісті, написані в цьому ключі, склали збірки «Вікно» (1981), «Сінна площа» (1992), «Кольорові листівки» (1986).

Займається правозахисною діяльністю, виступає в пресі з гострими статтями на актуальні політичні теми.

Сьогодні Ніна Катерлі продовжує свою громадську діяльність як член Санкт-Петербурзького ПЕН-клубу та Асоціації «Вільне слово» (правозахисне об'єднання літераторів, журналістів, перекладачів, редакторів, видавців з Росії та інших країн, що пишуть російською мовою), Правозахисної ради Санкт-Петербурга. Її підпис стоїть під численними зверненнями та відкритими листами російської інтелігенції на захист політв'язнів та проти порушень прав людини у Росії^{[джерело?]}.