Каховський район (1923—2020) — Вікіпедія

Каховський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Херсонська область
Основні дані
Країна: СРСР СРСР ( УРСР),
Україна Україна
Область: Херсонська область
Код КОАТУУ: 6523500000
Утворений: 1923
Населення: 34 991 (на 1.01.2019)
Площа: 1450 км²
Густота: 25 осіб/км²
Тел. код: +380-5536
Поштові індекси: 74820—74863
Населені пункти та ради
Районний центр: Каховка
Селищні ради: 1
Сільські ради: 18
Смт: 1
Села: 35
Селища: 8
Районна влада
Голова ради: Тертична Тетяна Станіславівна
Голова РДА: Перетятько Сергій Григорович[1]
Вебсторінка: Каховська РДА
Каховська райрада
Адреса: 74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Велика Куликовська, 103
Мапа
Мапа

Каховський район у Вікісховищі

Кахо́вський райо́н — адміністративна одиниця розташована у центрі Херсонщини.

17 липня 2020 року було укрупнено внаслідок адміністративно-територіальної реформи.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

На півночі межує з Горностаївським, на сході з Нижньосірогозьким і Новотроїцьким, на півдні з Чаплинським, на заході з Олешківським районами і містом Новою Каховкою, по річищі Дніпра на північному заході з Бериславським районом.

Бериславський район
Каховка, Нова Каховка
Горностаївський район
Нижньосірогозький район
Олешківський район
Чаплинський район Новотроїцький район

З території району починаються блакитні траси родючості — 400-кілометровий Північнокримський канал, який подавав дніпровську воду в Автономну Республіку Крим до 2015 р. та 130-кілометровий Каховський магістральний канал, яким подається вода для зрошення на близько 400 тисяч гектарів у Херсонській і Запорізькій областях. Найбільша в Європі зрошувальна система дає можливість вирощувати стабільно високі врожаї сільськогосподарських культур.

Позитивний приклад у цьому показують дослідне господарство «Асканійське», яке багато років очолює досвідчений хлібороб Віра Найдьонова, сільськогосподарський багатофункціональний кооператив «Світанок», фермерські господарства «Едельвейс», «Зоря Каховщини», «Акант», «Мік», приватне підприємство «Варіант». Значна увага приділяється і розвитку тваринництва.

Історія[ред. | ред. код]

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Тавричанську сільраду Чаплинського району до складу Каховського району, а Дніпрянську селищну Раду Каховського району в підпорядкування Новокаховській міській Раді.[2]

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 19 255 4223 3403 5823 4407 1358 41
Жінки 20 848 3947 3124 5681 5160 2737 199


За переписом 2001 року розподіл мешканців району (без райцентру) за рідною мовою був наступним[4]:

Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 36 122 осіб, з них міського населення — 5 678 (Любимівка), сільського — 30 444 осіб[5].

Транспорт[ред. | ред. код]

Район розташований на перехресті важливих шляхів. Його територію перетинають залізниця сполученням ХерсонКаховкаНововесела Запорізької області та автомагістраль міжнародного значення E58 Ростов-на-ДонуОдесаРені з виходом у Румунію, що створює вигідні зв'язки зі світом.

Економіка[ред. | ред. код]

На території району функціонують 101 підприємство, з них 10, що обслуговують сільське господарство. Провідне з підприємств — компанія ЗАТ «Чумак», яка не тільки переробляє сільськогосподарську сировину, а й сприяє впровадженню в овочівницькій галузі найсучасніших технологій. Також працюють ВАТ «Каховська харчосмакова фабрика» і харчокомбінат райспоживспілки.

Активно розвивається у районі малий і середній бізнес. Близько 1000 суб'єктів підприємницької діяльності працюють в аграрному секторі, займаються переважно вирощуванням сільськогосподарської продукції, торговельним і побутовим обслуговуванням сільського населення.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Розвинута в районі гуманітарна сфера, в якій функціонує 31 школа та 25 дошкільних дитячих закладів. Широко відомий за межами району Каховський державний аграрний коледж у селі Коробки та аграрний професійний ліцей в селі Зелений Під. До послуг населення 40 лікарняних закладів, понад 30 будинків культури і клубів, понад 30 бібліотек.

Виходить друком районна газета «Каховська зоря».[6]

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каховського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,35 % (проголосували 14 829 із 27 798 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 47,64 % (7 065 виборців); Юлія Тимошенко — 11,42 % (1 693 виборців), Сергій Тігіпко — 8,73 % (1 294 виборців), Олег Ляшко — 6,94 % (1 029 виборців), Анатолій Гриценко — 4,68 % (694 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,90 %.[7]

Уродженці району[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 433/2019-рп «Про призначення С. Перетятька головою Каховської районної державної адміністрації Херсонської області»
  2. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
  3. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком...2001]. Архів оригіналу за 3 липня 2020.
  4. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 17 червня 2016.
  5. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 17 червня 2016.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 6 червня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 квітня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]