French
DeutschКачура Олександр Степанович — Вікіпедія
| Качура Олександр Степанович | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 1 січня 1935 (89 років) місто Семенівка, Чернігівська область | ||||
| Громадянство |  СРСР  Україна | ||||
| Діяльність | промисловець, інженер, політик | ||||
| Alma mater | Московський технічний університет зв'язку й інформатикиd (1957) | ||||
| Науковий ступінь | кандидат технічних наук | ||||
| Заклад | Київський радіозавод і ДАХК «Артем» | ||||
| Членство | Український союз промисловців і підприємців | ||||
| Партія | Партія промисловців і підприємців України | ||||
| Нагороди |
| ||||
| Сайт | kachura.openua.net/bio.php | ||||
Качура Олександр Степанович (*1 січня 1935) — кандидат технічних наук, професор, член Партії промисловців і підприємців України, завідувач відділу приладобудування АІНУ.
Біографія[ред. | ред. код]
Качура Олександр Степанович народився 1 січня 1935 р. у м. Семенівка Чернігівської області.
Освіта вища, у 1957 р. закінчив Московський електротехнічний інститут зв'язку, інженер-електрик.
У 1957—1963 рр. — інженер, провідний інженер, начальник лабораторії Радіотехнічного заводу Міністерства суднобудівної промисловості, м. Серпухов Московської обл.
У 1963—1984 рр. — заступник головного конструктора, заступник генерального директора Київського радіозаводу Міністерства загального машинобудування СРСР.
З 1984 р. — головний інженер, генеральний директор Київського ВО ім. Артема Міністерства авіапромисловості СРСР; президент — голова правління ДХК «Артем».
Кандидат в народні депутати України III та IV скликань.
Довірена особа Л. Кучми в м. Києві на виборах Президента України у 1999 р.
Член колегії Державного комітету промислової політики України. Член правління Асоціації «Київ» з питань промисловості і зв'язку, член УСПП.
Академік АІНУ, Академії економічної кібернетики України[1].
Автор та співавтор 12 наукових статей, 3 винаходів.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Заслужений машинобудівник України.
- Лауреат Державної премії України.
- Герой України (з врученням ордена Держави, 23.05.2002).
- Нагороджений орденами: Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани», «За трудові досягнення»; двома медалями, медаллю «За ефективне управління» Міжнародної кадрової академії, Почесною відзнакою Президента України.
Література[ред. | ред. код]
- Калібаба, Дмитро. Відомі діячі культури, науки, політики Чернігівщини. — Чернігів: РВВ, 1998.
- Качура Олександр Степанович // Хто є хто на Чернігівщині. Видатні земляки: довідково-бібліографічне видання. — Вип. 2. — К.: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2004.
- Мигаль, М. Герой України Олександр Качура: «Реформи повинні заохочувати до високоефективної праці» // Чернігівський вісник. — 2002. — 30 травня. — С. 5.
- Чернігівці — лауреати державних премій: довідник / упор. Т. П. Журавльова [та ін.]; Чернігівський історичний музей імені В. В. Тарновського. — Чернігів, 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія Качури Олександра Степановича[недоступне посилання з квітня 2019]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Сейтов, В. І. (2012). Качура Олександр Степанович (Ukrainian) . Т. 12. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.