Каштанові ґрунти — Вікіпедія

Каштанові ґрунти

Кашта́нові ґрунти́ — ґрунти, поширені в плакорних умовах сухих степів суббореального поясу; в Україні — в умовах сухих причорноморських та присиваських степів.

Сформувалися на сухих степових ділянках в умовах недостатнього зволоження і бідної рослинності. Основним критерієм для розмежування каштанових ґрунтів є ступінь їх гумусованості. Тип каштанових ґрунтів поділяють на три підтипи[1]:

  • світло-каштанові;
  • каштанові;
  • темно-каштанові, поширені в сухому південному степу. Гумусовий горизонт досягає 55 см, вміст гумусу в них становить 1,3-2,9 %.

Для отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур ці ґрунти потребують додаткового зволоження.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Классификация и диагностика почв СССР — М.: Колос, 1977. — 225 с.