French
DeutschКаїн — Вікіпедія
.jpg)
Ка́їн (івр. קין, дав.-гр. Κάιν, лат. Cain) — у Старому Заповіті син першої людської пари Адама і Єви[1]. Рідний брат Авеля, якого убив із заздрощів.[1]. Переносно — братовбивця[2].
Міфологія[ред. | ред. код]
У західносемітській міфології культурний герой[3], пращур ханаанеїв (а за деякими версіями — і людей взагалі). Філон Біблський називає Каїна також Фойником — пращуром фінікійців. Псевдо-Аполлодор, щоправда, іменує пращура фінікійців Агенором, втім чимало дослідників і Агенора ототожнюють з Каїном[4].
Каїна вшановували і як першого землероба, і як першого ремісника, винахідника ковальської справи. Останнє зближує його з грецьким Гефестом, а також дозволяє пов'язати Каїна з божеством підземного вогню Хною[5].
Каїну, або ж його синам приписували й заснування перших міст, зокрема Сідона[6].
Опонентом Каїна виступав його брат Авель — засновник скотарства. Вирішальній двобій (місцем якого називали гору Касьюн[en] біля Дамаска) між братами завершився загибеллю Авеля та перемогою Каїна[7][8].
Можливо, Авель був богом або ж легендарним героєм семітів-скотарів — амореїв, євреїв, арабів. З огляду на це в їхній міфології історія двобою набула цілком протилежного змісту. У Біблії «ханаанський» Каїн «роздвоївся» — під іменем Кенаана (Ханаана), сина Хама, він виступає пращуром ханаанеїв, а під іменем Каїна, першого сина Адама, — вбивцею Авеля. Причиною вбивства при цьому називаються заздрощі Каїна, оскільки жертви, принесені Авелем, була прийняті Богом прихильніше[9]. Під впливом Біблії ім'я «Каїн» стало називним для злої, заздрісної людини, яка здатна на підлість і навіть вбивство найрідніших людей. Звідси й походить і поширена етимологія імені, що пов'язує його з гебрейським словом «кіна» — заздрість.
Потомство Каїна[ред. | ред. код]
Згідно з Біблією, Каїн, вбивши брата Авеля, пішов у землю Нод[en]. Там у нього народився син Єнох, а у того в свою чергу Ірад. Від Ірада народився Мехіаель, за ним Мафусаїл, а від Мафусаїла Ламех.
У Ламеха було 2 дружини. Перша Ада, від якої народилися Явал та Ювал. Друга — Цілла, від якої народився син Тувалкаїн та дочка Ноема.
Тексти з книги Буття[ред. | ред. код]
Буття 4
1 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крові брата твого взиває до Мене з землі.
11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
У художній літературі[ред. | ред. код]
- Джордж Гордон Байрон. Поема «Каїн».
- Іван Франко. Поема «Смерть Каїна».
- Шарль Бодлер. Поезія «Авель і Каїн».
- Іван Огієнко. Містерія «Авель і Каїн».
- Віктор Гребенюк. Трагедія «Пророцтво Адама», глава поетичного епосу «Діяння небожителів».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Папазян 1980.
- ↑ Каїн // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Corinne Bonnet, Paolo Xella, Sandra E Tokunaga. Great biblical characters illustrated: profiles of people in the Bible. Rome, 1996, с.21, 24
- ↑ William Smith. Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. с. 68
- ↑ Robert B. Coote and David Robert Ord, The Bible's First History: From Eden to the Court of David with the Yahwist. Philadelphia: Fortress Press, 1989, с.69
- ↑ Nicolae Roddy. Landscape of Shadows: The Image of City in the Hebrew Bible. In: Cities through the Looking Glass. Essays on the History and Archaeology of Biblical Urbanism. Winona Lake, IN, с.18
- ↑ Jabal Qasiyun - Site of Wonders. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 7 березня 2009.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|df=(довідка) - ↑ Jason Koutsoukis (27 вересня 2008). Progress at a standstill at the crossroads of the Middle East. The Age. Архів оригіналу за 14 Березня 2014. Процитовано 28 грудня 2010.
- ↑ А. Doukhan. Biblical Portraits of Exile: A Philosophical Reading. Oxon: Routledge, 2016, с.57, 61
Бібліографія[ред. | ред. код]
Статті[ред. | ред. код]
- Винников И. Н., Социальная сущность сказания о первом братоубийстве // Палестинский сборник, в. 25(88), Лениград, 1974.
- Brock-Utne A., Die religionshistorischen Voraussetzungen der Kain-Abel-Geschichte // Zeitschrift für die Alttestamentliche Wissenschaft, 1936, Bd 54.
- Goldberg A., Kain: Sohn des Menschen oder Sohn der Schlange // Judaica, 1969, № 25.
- Dietrich W., Wo ist dein Bruder Abel // Beiträge zur Alttestamentlichen Theologie, Gött., 1977
Довідники[ред. | ред. код]
- Папазян, А. А. Каин // Мифы народов мира. Москва, 1980.
- Reilly, W. Cain [Архівовано 17 Листопада 2019 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 3. New York: Robert Appleton Company, 1908.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Каїн
| |||||||||||||||||||
_2.jpg)
|
