Квірбейтинг — Вікіпедія

Квірбейтинг, квірбейт (англ. queerbaiting, queer-baiting, queer baiting, від queer + baiting) — маркетингова техніка (маркетинговий хід^[1]) в художніх творах та індустрії розваг, коли автори натякають, але явно не зображують одностатеві стосунки чи належність героїв до ЛГБТ^[2][3][4][5]. Мета цього методу полягає в тому, щоб «приманити» (англ. bait, приманка^[en]; див. клікбейт), тобто залучити квір-аудиторію або аудиторію, яка підтримує ЛГБТ^[en], завуальованим натяком на гомосексуальні стосунки чи квір-ідентифікацію персонажів, які їм подобаються, але не даючи фактичного підтвердження, щоби не відштовхнути гомофобну аудиторію або не надати цензурі можливості віднести двозначну поведінку героїв до забороненої законодавством «пропаганди» тощо^[6][7][8][9].

Словник Dictionary.com визначає квірбейтинг як «маркетингову техніку, що містить навмисну гомоеротику або таку, що апелює до тем ЛГБТК+, і призначена для залучення ЛГБТК+-аудиторії, але без явного включення відвертих ЛГБТК+ -стосунків, персонажів або людей»^[10][11], другорядне значення — «провокації проти ЛГБТК+, особливо в усній і письмовій формі, включно з мовою ненависті, погрозами й іншими формами переслідування спільноти ЛГБТК+»^{[11][12][7][13]}.

Історія[ред. | ред. код]

Термін «квірбейтинг» з'явився у 1950-1980-х роках, коли американська поліція в буквальному значенні цього слова ловила ґеїв «на приманку», вважаючи, що вони загрожують національній безпеці, адже комуністи можуть їх легко шантажувати^[14]. Уперше «квірбейтинг» назвав гомофобною риторикою та словесною образою у 1980-х роках терапевт Лоуренс Голдін (викладач, у тому числі, й Барака Обами) у статті про дискримінацію ґеїв у судах США «Безпричинна мова в апеляційних справах за участю ґеїв: квір-травля з лави»^[15].

Коли наприкінці 1970-х в Америці з'являються перші відкриті ґеї, разом зі зростанням усвідомленості суспільства змінюється і ставлення до квір-персон медіакорпорацій, які зрозуміли, що на ринку формується нова аудиторія. Автори індустрії розваг почали навмисно натякати на гомосексуальність персонажів, щоб залучити до продукту представників ЛГБТК+, без явного представлення одностатевих стосунків^[16][17]. Причому це супроводжується наполегливим запереченням та висміюванням припущень ймовірності таких стосунків^[18].

Квірбейтинг спостерігався в популярній культурі та художній літературі, наприклад у фільмах, телесеріалах, книгах, музиці, рекламі, різних формах ЗМІ, а також у знаменитостей, які передають неоднозначну сексуальну ідентичність через свої роботи та висловлювання. Термін «квірбейтінг» щодо цього явища популяризувався через дискусії в інтернет-фандомах серіалів та попмузики з початку 2010-х років^[19][20].

Оцінки[ред. | ред. код]

Занепокоєння квір-аудиторії[ред. | ред. код]

Прихильники квір-музики із занепокоєнням і гнівом відреагували на те, що їхню ідентичність використовують як простий маркетинговий хід^[21]. Фанати серіалів висміювали квірів, які використовувалися як стереотипний прийом для просування сюжету, а не як повноцінні персонажі, наприклад, у «Хор» (2009—2015), який був розкритикований шанувальниками за представлення «поверхових квір-стереотипів для драматичного ефекту»^[7][22].

Прихильники квіру вважають квірбейтінг «способом кинути нам кістку, коли ми зазвичай нічого не маємо, визнати, що ми присутні серед аудиторії, коли можновладці воліють нас ігнорувати»^[23][24]. Еммет Скаут писав, що «квірбейтинг працює на свою аудиторію, оскільки пропонує припущення, що квір-люди справді займають життєво важливе місце в цих історіях, що вони навіть можуть бути визначальними фігурами, героями. Припущення — але не реальність»^[25]. Роуз Бріджес резюмувала вплив цієї практики на квір-фанів як отримання «рівно достатньо [репрезентації], щоб зацікавити нас, але недостатньо, щоб задовольнити нас і зробити нас справді представленими»^[23].

Відгуки[ред. | ред. код]

Критики тих, хто бере участь у квірбейтинговому дискурсі, вказують на його схожість з підтекстом, що став популярним в кіно та засобах інформації США в 1930-х роках завдяки так званому Кодексу Гейза, серії моральних цензурних директив, які обмежували те, що можна було показувати на кіноекрані^[26]. Відтоді використання підтексту стало літературним прийомом для розповіді різноманітних історій. Однак ті, хто беруть участь у квірбейтинговому дискурсі, стверджують, що репрезентація ЛГБТ більше не повинна бути «в тіні». Замість того, щоб додати художню цінність, фанати квір розглядають цю тактику як увічнення маргіналізації ЛГБТ.

Соціальні зміни[ред. | ред. код]

Окремі медіадослідники вважають зростання квірбейтингу відображенням зсуву до більш позитивного сприйняття квір-стосунків у сучасних суспільствах, тобто певним прогресом^[7]. Проте цей суспільний зсув також збільшив очікування квір-фанів щодо якості та автентичності квір-репрезентації — вони вимагають не просто будь-якої репрезентації взагалі, а скоріше «шанобливого та змістовного зображення» своїх стосунків. Саме тому двозначна сексуальність, яку проєктували артисти XX-го століття (Девід Бові, Елтон Джон, Мадонна), не розглядалася такою ж мірою, як їхні наступники^[7].

Різноманітні компанії та корпорації (Starbucks, Ben & Jerry's, Tylenol), демонстрували квір-людей і квір-сім'ї в рекламі, допомагаючи нормалізувати та підвищити обізнаність квір-спільноти^[27].

Квірбейтинг висвітлив купівельну спроможність квір-спільноти, і компанії приймають економічні рішення, які просувають і підтримують квір-спільноту та її представництво, що зрештою спокушає «рожеві гроші» (купівельну спроможність ЛГБТ-спільноти). Терміни, пов'язані з квір-спільнотою, як-от «рожеві гроші», показують важливість квір-людей в економіці та суспільстві^[27].

У травні 2020 року рецензентка Софі Перрі, яка писала для лесбійського лайфстайл-журналу «Curve»^[en], зазначила, що квірбейтинг надовго зберігся в репрезентації ЛГБТ, та згадала одностатеві поцілунки вигаданих персонажів Ше-Ра та Гарлі Квінн, які могли бути «типовим квірбейтингом», але не стали. Як інший приклад Перрі навела «квір-завершення» серіалу «Легенда про Корру», яке підтвердило стосунки Корри та Асамі Сато, але залишило їх «навмисно неоднозначними», щоби серіал міг вийти в ефір дитячої мережі. На завершення вона назвала серіал «Ші-Ра і могутні принцеси» культурно значущим та додала, що в міру того, як на перший план виходить більше творчих квір-людей, квірбейт неминуче «залишиться в минулому»^[28].

У березні 2021 року авторка журналу «Vanity Fair» Джоанна Робінсон запитала, коли підтекстова квір-ідентифікація переходить на територію квірбейтінгу. Художник-мультипликатор Дана Террас сказала, що це «часто трапляється в сучасних аніме», а Робінсон сказала, що це також спостерігається в таких шоу, як завершення телесеріалу «Надприродне» або «гамір навколо Фінна та По у [фільмі] „Зоряні війни: Скайвокер. Сходження“»^[29].

Приклади[ред. | ред. код]

Компанії та бренди[ред. | ред. код]

Disney неодноразово звинувачували у квірбейтингу, а Коді Маєр з Університету Галла^[en] стверджував, що «Дісней готовий створювати анімаційні фільми та телевізійні шоу, які пропонують квір-контент, але лише за умови, що це не шкодить його консервативному іміджу». Режисери фільму «Месники: Завершення» говорили в інтерв’ю про те, що настав «ідеальний час» включити у франшизу репрезентацію квірів, однак виявилося, що це був один рядок, сказаний неназваним другорядним персонажем у фільм. «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» зіткнулися з подібною критикою після того, як режисер Джей Джей Абрамс заявив у рекламному престурі фільму, що він включив у фільм квірів, але це виявився один кадр поцілунку на тлі однієї сцени. Кілька інших фільмів Діснея, включно з фільмом «Красуня і Чудовисько» та «Круелла» 2017 року рекламувалися як такі, що мають квір-персонажів (у деяких випадках пропагували як першого відкрито квір-персонажа Діснея), однак у кожному випадку зображення ЛГБТ на екрані було або лише натяком, або короткою передісторією, яку легко можна було пропустити^{[30][31][32][33][34][35][36]}.

Художні твори[ред. | ред. код]

Указані нижчі персонажі або одностатеві стосунки між персонажами також були інтерпретовані як приклади квірбейтингу принаймні деякими надійними джерелами ЗМІ. Цю інтерпретацію не обов'язково поділяють усі критики чи шанувальники^{[37][3][38][39]}.

Телебачення[ред. | ред. код]

• «Баффі — переможниця вампірів» — Баффі Саммерс та Фейт Лігейн^[40]
• «Якось у казці» — Емма Свон і Регіна Міллс^[41]
• «Дві дівчини без копійчини» — Макс Блек і Керолайн Ченнінг^[42]
• «Хор» — Рейчел Беррі та Квінн Фабре^[41]
• «Різзолі та Айлз» — Джейн Різзолі та Мора Айлз^[43]
• «Супердівчина» — Кара Денверс і Лена Лютор^[41]
• «Венздей» — Венздей Аддамс та Енід Сінклер^[44]
• «Рівердейл» — Бетті Купер і Вероніка Лодж^[45][41] та Арчі Ендрюс і Хоакін ДеСантос^[46]
• «9-1-1» — Бак (Еван Баклі) та Едді (Едмундо Діас)^[47]
• «Шерлок» — Шерлок Холмс і Джон Ватсон^[19][48]
• «Пригоди Мерліна» — принц Артур Пендрагон і чарівник Мерлін^[15]
• «Дивні дива» — Вілл Баєрс і Майк Вілер^[49][50][51]
• «Вовченя» — Дерек Гейл і Стайлз Стілінскі^[52][53][54]
• «Вольтрон: Легендарний захисник»^[en] — Широ та Адам^[55]

Деякі серіали дійсно зображували одностатеві стосунки після того, як їх критикували за квірбейтинг:

• «Вбиваючи Єву» — Єва і Віланель^{[56][57][58][59][60]}
• «Надприродне» — Кастіель і Дін Вінчестер^{[61][62][63][41]}

Фільми[ред. | ред. код]

• «Ідеальний голос» — Бека Мітчелл та Хлоя Біл^[64][65]
• «Тор: Раґнарок» — Валькірія^[66]
• «Тор: Любов і грім» — Валькірія, Корг^[67][68]
• «Чорна Пантера» — Окойе і Айо^[69]
• «Перший месник: Протистояння» — Бакі Барнс і Стів Роджерс^[70]
• «Фантастичні звірі: Злочини Ґріндельвальда» — Албус Дамблдор і Ґелерт Ґріндельвальд^[71]
• «Лука» — Лука Пагуро та Альберто Скорфано^[72]
• «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження» — Фінн і По^[33][36]
• «Майстер Їнь-ян: Мрія про вічність»^[en] — Цин Мін і Бо Я^[73]

Аніме[ред. | ред. код]

• «Ізетта — остання відьма»^[en] — Ізетта та принцеса Файне^[74]
• «Звучи! Еуфоніум»^[en] — Куміко Омае та королева Косака^[75]

Соціальні мережі[ред. | ред. код]

У День сміху, 1 квітня 2020 року, творці вебконтенту, які були переважно гетеросексуальними чоловіками, почали публікувати короткі відеоролики та інтернет-челенджі в соціальних мережах, здебільшого в TikTok та Instagram, синхронізуючи відео американського співака Will.i.am при виконанні пісні «Boys & Girls»^[en], вдаючи, що він заявляє про свою бісексуальність^[76]. У 2021 році звинуватили у квірбейтингу інфлуенсерів сатиричного телесеріалу «Alpha House»^[en], тоді як інші оюзники квір-спільноти^[en]с в мережі отримали такі ж звинувачення^[77]. Деякі інфлуенсери зробили заяви щодо звинувачень у квірбейтингу^[78]. Ноа Бека також звинуватили у квірбейтингу, хоча він продовжував підтверджувати свою особу як гетеро^[79].

У квірбейтингу звинувачують багато челенджів чи трендів у TikTok та Instagram. Це включає поцілунки з іншими особами своєї статі, публікацію неправдивих камінг-аутів або неправдиві заяви про одностатеві стосунки^[76][80]. Багато знаменитостей, у тому числі Біллі Айліш і Нормані^[en] були звинувачені у квірбейтингу за свої пости в Instagram^{[19][81][82][83][82]}.

Хоча це було піддано критиці, інші стверджували, що популярність цієї тенденції є прикладом зростаючого сприйняття ЛГБТ-людей і (серед чоловіків) сприйняття гомосоціальності «м'якшої» форми маскулінності^{[84][85][86][87]}.

Див. також[ред. | ред. код]

• Слеш (жанр)
• Квір-дослідження
• Міжнародний день видимості трансгендерних людей
• День святкування бісексуальності

Примітки[ред. | ред. код]