Кежмарок — Вікіпедія

Місто Кежмарок; словац. Kežmarok ±к:нп, засновані 1251 ±к:нп, засновані 1251
	герб
	Новий протестантський костелНовий протестантський костел
	Основні дані
	49°08′01″ пн. ш. 20°25′35″ сх. д.H G O
Країна	Словаччина
Край	Пряшівський
Окрес	Кежмарок → SPARQL ←
Столиця для	Кежмарок
Перша згадка	1251
Засновано	1251
Водойма	Попрад (річка)
Висота над р.м.	627 м
Площа	24,78 км² (2023)
Населення	15 238 (2023)
· густота	616,25 осіб/км² (2023)
Міста-побратими	Вайльбург, Гливиці, Пржибрам, Купишкіс, Ланшкроунd, Зґеж, Новий Торг, Бохня, Гайдусобосло, Леневан
Телефонний код	+421-52
Автомоб. ном.	KK
Поштовий індекс	060 01
	Місцева влада
Адреса	Mestský úrad Hlavné Námestie 1 060 01 Kežmarok
Вебсторінка	kezmarok.sk/navstevnik/
Староста	Ігор Шайтлава
	Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS)	SK0413523585
OpenStreetMap	r2275508 ·R
GeoNames	724503
	Транспорт, відстані
	До крайового центру
— фізична	61 км
	До Братислави
— фізична	268 км
Карта
	Кежмарок (Пряшівський край)
	Джерела:
	Британська енциклопедія (11-те видання); ;
	Кежмарок у Вікісховищі

Кежмарок (словац. Kežmarok) — місто в Словаччині, Кежмарському окрузі Пряшівського краю. Розташоване в східній частині Словаччини під Високими Татрами, на автошляху Попрад- Стара Любовня. У 2008 році місцевий протестантський дерев'яний костел з 1717 р. занесено до списку ЮНЕСКО.

Географія[ред. | ред. код]

Протікає річка Любіца.^[7]

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1251 році.

Цікаві Факти[ред. | ред. код]

Прапор Кежмарку-Синьо-жовтий, подібний до прапору України.

В Кежмарку на центральній площі існує клітка в яку чоловіки садили своїх жінок за різні провини.

Пам'ятки культури[ред. | ред. код]

Історичний центр міста завдяки багатьом утримуваним куьтурним пам'яткам має середньовічний характер і становить міську пам'яткову резервацію — заповідник.

пізньоготичний замок та міська фортеця з 15. ст.
ратуша в стилі класицизму з 1461 р., перебудована в 1799 р.
протестантський ліцей з біблотекою, у якій знаходиться більш ніж 150 000 історичних книг, серед яких є унікальні екземпляри
редута з міською бібліотекою

Храми[ред. | ред. код]

протестантський артикулярний дерев'яний костел найсвятішої Трійці з 1717 р., занесений до списку ЮНЕСКО.
пізньоготичний римо-католицький костел св. Хреста з 1444—1498 рр., тзв. «базиліка мінор»
римо-католицький костел з 1772 р.
новий протестантський костел з 1879—1892 рр. у маурському стилі, пам'ятка культури національного значення

Також в Кежмарку існує греко-католицька церква, побудована за сприяння українців.

Спорт[ред. | ред. код]

хокейний клуб «МХК Кежмарок» виступає у 1-ій хокейній лізі Словаччини, колишній учасник Словацької Екстраліги

Населення[ред. | ред. код]

У місті проживає 17 013 чол.

Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

словаки — 95,21 %
цигани (роми) — 1,59 %
чехи — 0,83 %
німці — 0,43 %
поляки — 0,25 %
угорці — 0,15 %
русини — 0,10 %
українці — 0,08 %

Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

римо-католики — 77,50 %,
протестанти (еванєлики) — 4,82 %,
греко-католики — 2,63 %,
православні — 0,40 %,
не вважають себе віруючими або не належать до жодної вищезгаданої церкви — 14,02 %

Відомі постаті[ред. | ред. код]

Імріх Текелі — вождь антигабсбурського повстання, «король Верхньої Угорщини та Трансільванії»
Любош Бартечко- словацький хокеїст
Беата Косцелецька — вдова князя Іллі Острозького, була похована у місцевому костелі^[8]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
↑ ^а ^б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
↑ Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
↑ Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
↑ Kežmarok. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
↑ Ľubica
↑ R. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom XVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Сайт міста [Архівовано 30 липня 2008 у Wayback Machine.] (словац.)
опис дерев'яного костела на сайті місцевої протестантської громади

Це незавершена стаття з географії Словаччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).

[base_info-2] а ^б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.

[3] Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.

[4] Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.

[5] Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.

[6] Kežmarok. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані

[7] Ľubica

[8] R. Żelewski. Łaska 1. v. Ostrogska z Kościeleckich Beata (1515—1576) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1973. — Tom XVIII/…, zeszyt 7…. T. XVIII. — S. 223. (пол.)

[2]

[1]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]