French
DeutschКейко Фухіморі — Вікіпедія
| Кейко Фухіморі | |
|---|---|
| ісп. Keiko Sofia Fujimori Higuchi | |
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Keiko Sofia Fujimori Higuchi |
| Псевдо | La Chica[1], Señora K[2] і Ruth[3] |
| Народилася | 25 травня 1975[4][5] (48 років) Ліма, Перу[4] |
| Країна | .svg){kind=small} Перу |
| Місце проживання | Santiago de Surcod[6] |
| Діяльність | політична діячка |
| Alma mater | Університет штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук (1994), Бостонський університет (1997), Колумбійська бізнес-школаd (2008), Colegio Sagrados Corazones Recoletad (1993), Questrom School of Businessd, Stony Brook University College of Businessd і Колумбійський університет |
| Знання мов | іспанська і англійська |
| Посада | Перша леді Перуd і member of the Congress of the Republic of Perud[7][8] |
| Партія | People's Forced |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Альберто Фухіморі[4] |
| Мати | Susana Higuchid[4] |
| Брати, сестри | Кендзі Фухіморіd |
| Автограф |  |
Кейко Софія Фухіморі Ігучі (ісп. Keiko Sofía Fujimori Higuchi, яп. 藤森 恵子; нар. 25 травня 1975, Ліма) — перуанський політик, кандидат у президенти на виборах 2011 року і на виборах 2016 року. Дочка Альберто Фухіморі.
У період президентства свого батька почала навчання в Університеті Стоуні-Брук в США, у 1997 році отримала диплом Бостонського університету. У 1994 році після розлучення батьків отримала титул «першої леді» Перу. Активно займалася благодійністю, переважно на користь дітей.
У 2004 році вийшла заміж за громадянина США Марка Вілланелла, який у 2009 році теж став громадянином Перу.
Після початку судового переслідування батька у 2005 році увійшла у велику політику, взявши участь у виборах до Конгресу Республіки Перу 2006 року від партії «Alianza por el Futuro» (абревіатура назви партії, AF, також є ініціалами Альберто Фухіморі) і набравши 602 869 голосів в окрузі Ліма, що стало абсолютним рекордом для одного кандидата на цих виборах. Депутат Конгресу у 2006—2011.
У 2010 року оголосила про висунення на посаду президента Перу на виборах 10 квітня 2011 від блоку «Fuerza 2011». Кандидатом у віце-президенти став Рафаель Рей, колишній міністр оборони. В ході голосування 10 квітня отримала 23,49 % голосів, посіла друге місце і вийшла до другого туру (5 червня)[10]. Після обробки 99 % бюлетенів у другому турі її результат становить 48,452 %[11]; таким чином, Кейко посіла друге місце на виборах, поступившись Ольянте Умалі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://libero.pe/ocio/2021/06/25/vladimiro-montesinos-audios-kekiko-fujimori-ira-presa-alberto-fujimori-morira-en-carcel-fuerza-popular-golpe-estado-fernando-olivera-montesinos-audio-noticia-5758
- ↑ https://larepublica.pe/politica/1283132-opinan-keiko-senora-k-fp-debe-dirigir-congreso
- ↑ https://larepublica.pe/politica/2019/09/21/titanio-el-grupo-duro-del-fujimorismo-que-actua-en-secreto-fuerza-popular-keiko-fujimori-ana-herz-pier-figari-miguel-torres-angel-paez-jose-chlimper-ursula-letona/
- ↑ а б в г https://www.cidob.org/content/pdf/51272
- ↑ https://infogob.jne.gob.pe/Politico/FichaPolitico/keiko-sofia-fujimori-higuchi_historial-partidario_Q43AyhFWlVg=3h
- ↑ https://canaln.pe/actualidad/keiko-fujimori-permanece-su-casa-surco-recuperar-su-libertad-n343339
- ↑ https://www.congreso.gob.pe/Docs/participacion/museo/congreso/files/museo/presidentes/relacion_de_congresistas_2006-2011.pdf
- ↑ http://blog.pucp.edu.pe/blog/wp-content/uploads/sites/945/2016/04/20070617-2006-2011-Congresistas.pdf
- ↑ https://andina.pe/agencia/noticia-elecciones-2021-conoce-perfil-keiko-fujimori-candidata-fuerza-popular-831368.aspx — 2021.
- ↑ Elecciones Presidenciales 2011 року. RESUMEN NACIÓN [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
- ↑ Elecciones Generales 2011 Segunda Elección Presidencial. Архів оригіналу за 30 липня 2011. Процитовано 12 квітня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
|
 | Це незавершена стаття про політичну діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |