Кетрін Меган Макартур — Вікіпедія

Кетрін Меган Макартур
Katherine Megan McArthur
Дата народження 30 серпня 1971(1971-08-30)[1] (52 роки)
Місце народження Гонолулу, штат Гаваї
Країна: США США
Alma mater: Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі
Спеціальність: океанограф, астронавт
Місії: STS-125
Час у космосі: 12 днів 21 год 38 хв
Нагороди: Медаль «За космічний політ» (2009)

Кетрін Меган Макартур (англ.  Katherine Megan McArthur; нар. 1971) — астронавтка НАСА, океанографка. Здійснила один космічний політ на шатлі: STS-125 (2009, «Атлантіс»).

Життєпис[ред. | ред. код]

На тренуванні: Макартур у глибині кадру
Сон на орбіті
STS-125: Макартур контролює дистанційний маніпулятор

Кетрін Макартур народилася 30 серпня 1971 року у місті Гонолулу, штат Гаваї, але своїм рідним вважає місто Маунтейн-В'ю, Каліфорнія, де у 1989 році закінчила середню школу. У 1993 році здобула ступінь бакалавра в галузі аерокосмічної техніки в Каліфорнійському університеті (Лос-Анджелес). У 2002 році здобулп Ph. D. в галузі океанології в Скриппсовському океанографічному інституті, в Ла-Хоя, місто Сан-Дієго, Каліфорнія.

Чоловік — астронавт НАСА Роберт Бенкен. Батько — Дон Макартур, мати — Кіт Макартур. Її захоплення: підводне плавання, піший туризм, любить готувати[2].

Дослідницька робота[ред. | ред. код]

З 1993 року працювала в Інституті океанографії при Скриппсовському університеті. Займалася дослідженням поширення звукових коливань у водному середовищі і цифровою обробкою даних. Створила геоакустичну модель розповсюдження хвиль і алгоритм відтворення втрачених даних при їх передачі. Була керівницею дослідницьких робіт в океані. В Інституті займалася випробуванням обладнання під водою, збором і аналізом даних, колекцій морських рослин, тварин і відкладень. Керувала обслуговуванням Інститутського акваріума: 70 000 галонів води з тваринами (годівля і спостереження), проводила екскурсії[3].

У НАСА[ред. | ред. код]

26 липня 2000 року була зарахована в загін НАСА у складі 18-го набору, кандидаткою в астронавти. Стала проходити навчання за курсом загальнокосмічної підготовки. 2001 року, після закінчення курсу, отримала кваліфікацію «спеціалістка польоту» і призначення в Офіс астронавтів НАСА.

Польоти[ред. | ред. код]

Перший політ — STS-125[4], шаттл «Атлантіс». З 11 по 24 травня 2009 року як «спеціалістка польоту». Експедиція «Атлантіс» STS-125 до телескопу Хаббл продовжила його працездатність, принаймні до 2014 року. Під час експедиції астронавти встановили на телескопі шість нових гіроскопів стабілізації, шість нових нікель-водневих акумуляторів, новий комп'ютер, який відповідає за обробку даних, нову ширококутну камеру (Wide Field Camera 3) і новий спектрограф космічного випромінювання (Cosmic Origins Spectrograph). Вартість нової ширококутної камери — 126 мільйонів доларів, вартість спектрографа — 81 мільйон доларів. Астронавти «Атлантіса» також відновили працездатність реєструвального спектрографа (Space Telescope Imaging Spectrograph), у якого у 2007 році вийшла з ладу система електроживлення і вдосконалену оглядову камеру (Advanced Camera for Surveys), яка вийшла з ладу в 2007 році. Астронавти також встановили на телескопі вдосконалений датчик точного наведення (fine guidance sensor). Тривалість польоту склала 12 днів 21 год 37 хв[5].

Загальна тривалість польотів у космос — 12 днів 21 год 38 хв.

Після польоту[ред. | ред. код]

Надає допомогу екіпажам астронавтів на тренуваннях і на борту МКС, працюючи в НАСА в якості заступника начальника оперативного відділу Управління астронавтів МКС. У 2016 році взяла участь у місії НАСА з операцій в екстремальному навколишньому середовищі (NEEMO 21)[6].

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Нагороди: Медаль «За космічний політ» (2009) та багато інших.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.spacefacts.de/bios/astronauts/english/mcarthur_megan.htm
  2. McArthur, Megan (англ.). astronautix.com. Архів оригіналу за 21 Березня 2019. Процитовано 12 березня 2019.
  3. Astronaut Bio: K. Megan McArthur (англ.). jsc.nasa.gov. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 25 лютого 2019.
  4. NASA - NSSDCA - Spacecraft - Details (англ.). nssdc.gsfc.nasa.gov. Архів оригіналу за 6 Листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2019.
  5. Cheryl L. Mansfield. NASA - Mission Accomplished: Leaving Hubble Better Than Ever (англ.). nasa.gov. Архів оригіналу за 30 Вересня 2019. Процитовано 25 лютого 2019.
  6. Deep Sea for Deep Space: NASA Astronauts Train For Future Missions – AnaBlogs: Blogs from Analog Missions (англ.). blogs.nasa.gov. Архів оригіналу за 20 Травня 2017. Процитовано 12 березня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]