French
DeutschКибальчич Надія Матвіївна — Вікіпедія
| Кибальчич Надія Матвіївна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Симонова Надія Матвіївна |
| Народилася | 1857 Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Померла | 4 грудня 1918 Лубни |
| Країна |  УНР |
| Діяльність | письменниця |
| Галузь | література[1][1] і драма[1][1] |
| Знання мов | українська[1][1] і російська[1][1] |
| Діти | Кибальчич Надія Костянтинівна |
Надія Матвіївна Кибальчич (з дому Симонова; вересень 1857 — 1918, Лубни) — українська письменниця та перекладачка.
Художні твори підписувала псевдонімами Наталка Полтавка, Наталка-Полтавка, Симонівна М., Н. Симонівна, М. К., Н. К., мемуари — Кибальчич Н. М., Кибальчич Над. М., Наталка Полтавка, а переклади — Маруся Полтавка[2]
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася у 1857 році.
Мати української письменниці Надії Кибальчич. Племінниця Ганни Барвінок, яка стала її хресною.
| Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав |
|---|
 Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел: Дата, коли було знайдено порушення: 30 листопада 2021. Тому, хто повісив цей шаблон: На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення |
|
Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Дотримуйтесь вказівок нижче.
У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону). Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін. Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті. Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям. Дякуємо. Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав. |
Творчість[ред. | ред. код]
Писала українською і російською мовами переважно оповідання та нариси: "Чайка", "Трагічний малюнок", "Свічка", "Припадок", "Анонімний лист", "Лотерея-алегрі", "Драма у хаті" (1892), "Баба Яга" (1893), "Баба Калиниха" (1894), "Самородок" (1897), "Зустріч" (1898) "Його право", (1899), "Останній раз" (1899), "Кому яке діло" (1900). Друкувалася у журналах "Зоря", "Літературно-науковий вісник", "Дзвінок", "Молода Україна", в альманахах "Багаття", "З потоку життя". Малій прозі Надії Кибальчич притаманні особлива увага до психологічних проблем у стосунках між чоловіком і жінкою, достовірність у відтворенні предметно-побутової конкретики буття.[3]
Авторка драматичного етюду "Генеральна репетиція" і мелодрами "Катерина Чайківна", яка була відзначена першою премією на конкурсі 1893 року руського народного театру у м. Львів. Ця п`єса багато разів ставилася на сцені професійних та аматорських театрів. Є авторкою побутового нарису «Баба Вакулиха» (Харків, 1902) та «Воспоминаний о Т. Г. Шевченко», які написала зі спогадів матері. Надії Кибальчич також належать спогади «В двух пансионах» (Киевская старина. — 1892. Т. 37. — № 6. С.323-350).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database
- ↑ Подрига, Володимир. «ТРІСОЧКА ШЕВЧЕНКІВСЬКО-КУЛІШІВСЬКОГО ЧАСУ» : Штрихи до літературного портрета Наталки Полтавки з нагоди 95-річчя від смерті (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 Березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ Ґеник, Степан (2003). 150 видатних українок. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. с. 236. ISBN 966-668-030-0.
Джерела[ред. | ред. код]
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с
- Барабаш Н. О. Вплив подружжя Кулішів на розвиток життєвих сценаріїв відомих представниць роду Білозерських // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії Збірник наукових праць Випуск 8 Харків — 2006
- Барабаш Н. О. Рід Білозерських і культурний світ України XIX — початку XX століть: моногр. — К. : Вид. дім «Стилос», 2007. — 264 c.
- Морозов Віталій Дворянки Лівобережної України та література другої половини XIX — початку XX ст. [Архівовано 4 Листопада 2014 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — Чернігів: Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка, Чернігівський інститут інформації, бізнесу і права МНТУ, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, 2011, N N 6.- С.135-139.
- Капельгородський П. На Лубенському літературному гробовищі // Життя і Революція 1928, № 10, С. 119—129
- Малик М. 90 років від дня смерті письменниці Кибальчич Надії Матвіївни // Край. - № 56.- С. 19-20
Посилання[ред. | ред. код]
- Українська Літературна Енциклопедія. — К., 1990. — Т. 2: Д-К. — С. 436—456. [Архівовано 23 Липня 2015 у Wayback Machine.]
- Комишнянський слід у житті Наталки Полтавки. До сторіччя перебування Надії Кибальчич на Миргородщині [Архівовано 7 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Володимир Подрига. «ТРІСОЧКА ШЕВЧЕНКІВСЬКО-КУЛІШІВСЬКОГО ЧАСУ» Штрихи до літературного портрета Наталки Полтавки з нагоди 95-річчя від смерті [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]