Кирдій (пан) — Вікіпедія

Кирдій — рицар, який згідно з геральдичною легендою, викладеною в різних списках т. зв. «Клейнодів Длугоша», проявив звитягу під час облоги Белзької фортеці (1377) і одержав від польсько-угорського короля Людовика Анжуйського герб з трьома білими ліліями на блакитному полі. Від нього нібито походять різні гілки роду Кирдійовичів (Вільгорські, Гостські, Джуси, Козинські, Кирдії-Ланевичі, Кирдії-Мильські, Кирдії-Мнишинські, Чапличі-Шпанівські, Шиловичі). За іншою версією, їхнім предком був один з перекопських цариків (Таркович?).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Однороженко О. Геральдика Кирдійовичів // Студії і матеріали з історії Волині. — 2018. — С. 48-49.
  • Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна / Н. Яковенко. — Київ : Критика, 2008. — С. 140-148.