Китятки гіркі — Вікіпедія

Китятки гіркі
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Китяткові (Polygalaceae)
Рід: Китятки (Polygala)
Вид:
P. amara
Біноміальна назва
Polygala amara
L.

Китятки гіркі[1][2] (Polygala amara) — вид квіткових рослин з родини китяткових (Polygalaceae).

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 5–25 см заввишки. Стебла численні, висхідні, лише слабо розгалужені або нерозгалужені, слабо запушені. Нижні листки зібрані в приземну розетку, значно більші за стеблові, яйцеподібні або ланцетні, 10–35 мм завдовжки, 6–14 мм завширшки. Стеблові листки ланцетні, посередині найширші, загострені. Квітконосні пагони багатоквіткові (спочатку щільні, пізніше подовжені й не щільні), до 10 см завдовжки. Крила 3–4.5 мм завдовжки, зазвичай довші за коробочки. Квітки світло-фіолетові, темно-сині, блакитні чи білі. Чашолистки ланцетні. Коробочка подовжено-серцеподібна, 4 мм завдовжки. Насіння видовжено-еліпсоїдне чи яйцювате, верхівка округла, з білуватим арилом в основі, поверхня гладка, блискуче густо запушена, чорнувата. 2n=28[2][3][4].

Поширення[ред. | ред. код]

Росте у Європі (Італія, Швейцарія, Австрія, Чехія, Словаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Румунія, Україна, Чорногорія, Хорватія, Словенія, Сербія)[5][6]. Росте на схилах гір переважно на неглибоких ґрунтах[3].

В Україні росте на скелях, вапняках — у Карпатах (хр. Свидовець Чивчино-Гринявські гори. Мармарошські Альпи)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Polygala amara // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 223.
  3. а б Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 393. (англ.)
  4. Tomáš Mrázek (2009). Polygala amara. botany.cz. Процитовано 01.04.2023. (чеськ.)
  5. Polygala amara. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 01.04.2023. (англ.)
  6. Polygala amara. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 01.04.2023. (англ.)